Україна серед 9 країн: ЄС продовжив санкції проти Ірану на тлі загострення

Наприкінці липня 2026 року Рада ЄС ухвалила важливе рішення щодо продовження обмежувальних заходів проти Ірану. Ці заходи були вперше запроваджені у 2023 році через підтримку Тегераном військових дій Росії в Україні, а також через його участь у підтримці збройних угруповань на Близькому Сході та в районі Червоного моря. У 2026 році підстави для обмежень були доповнені діями Ірану, що, за оцінкою ЄС, загрожують свободі судноплавства на Близькому Сході.

14 серпня Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) офіційно оприлюднила заяву Високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас. У цій заяві підкреслювалося, що до санкційного рішення ЄС приєдналися дев'ять європейських держав. Цей крок став продовженням спільної міжнародної політики щодо Ірану.

Серед країн, що долучилися до санкцій, опинилися Албанія, Боснія і Герцеговина, Ісландія, Ліхтенштейн, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Норвегія, а також Україна. Кожна з цих держав зобов'язалася узгодити свою національну політику з ухваленим рішенням, демонструючи солідарність із позицією Європейського Союзу.

Європейський Союз, у свою чергу, висловив вдячність за це зобов'язання. Каллас зазначила, що ЄС бере до відома та вітає приєднання цих країн, що посилює ефективність міжнародних обмежувальних заходів. Це свідчить про консолідовану позицію міжнародної спільноти щодо дій, які підривають безпеку та стабільність у різних регіонах світу.

Цей період позначився напруженістю у відносинах між Києвом та Тегераном. Наприкінці липня Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Україну в ударі по іранському торговельному судну в Каспійському морі, що призвело до загибелі одного моряка та поранення ще одного. Заява іранського чиновника Мохсена Резаї також натякала на можливі відповідні дії Тегерана, які, за його словами, були скасовані після вибачень української сторони.

Українська сторона офіційно не коментувала ці звинувачення. Однак цього ж дня Президент Зеленський повідомив про успішні далекобійні удари Сил оборони по цілях у Росії та акваторії Каспійського моря, зокрема по суднах, які використовувалися для перевезення військових вантажів. Це додало нової гостроти до відносин між країнами.

Санкції ЄС проти Ірану не обмежуються лише його підтримкою Росії. Вони також стосуються підтримки Тегераном збройних угруповань і структур на Близькому Сході та в регіоні Червоного моря. Ще однією підставою для обмежень стали дії Ірану, які загрожують свободі судноплавства на Близькому Сході, що є значним фактором для глобальної торгівлі та безпеки.

Рішення про продовження санкцій Радою ЄС було прийнято 24 липня. Водночас із переліку обмежень виключили 4 осіб, зазначених у відповідному додатку до рішення, що свідчить про періодичний перегляд та адаптацію санкційного режиму. Цей процес є динамічним і враховує поточну геополітичну ситуацію.

«Європейський Союз бере до відома це зобовʼязання та вітає його», – підкреслила Каллас, реагуючи на приєднання дев'яти країн до санкцій, як йдеться в заяві Європейської служби зовнішніх справ.

У заяві Каллас, опублікованій Європейською службою зовнішніх справ, зазначено, що країни мають узгодити свою національну політику з рішенням про приєднання до санкцій, про що детальніше можна дізнатися на офіційних каналах.

Таким чином, продовження санкцій проти Ірану та розширення кола країн-учасниць підкреслює міжнародний тиск на Тегеран. Майбутнє покаже, наскільки ефективними виявляться ці заходи та як вони вплинуть на геополітичну ситуацію в регіоні та світі, адже напруга у відносинах між ключовими гравцями лише зростає.