Вісім країн здивували світ: чому Ізраїль відхилив план Трампа щодо Гази?

Історія почалася з того, як адміністрація президента США запропонувала 20-пунктовий план для Гази у вересні 2025 року. Цей документ мав стати фундаментом для припинення бойових дій та відновлення регіону. Для його конкретизації Рада миру у липні 2026 року розробила деталізовану 15-пунктову дорожню карту, що передбачала роззброєння угруповання ХАМАС, виведення ізраїльських військ, розгортання міжнародних стабілізаційних сил та створення нової палестинської адміністрації.

9 серпня 2026 року, незважаючи на тісні союзницькі відносини між Вашингтоном та Єрусалимом, прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу відкинув цю дорожню карту. За його словами, Ізраїль не виводитиме свої війська, доки угруповання ХАМАС не буде повністю роззброєне, що стало ключовим моментом розбіжностей.

Це рішення викликало миттєву реакцію: 16 серпня міністри закордонних справ Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару, Йорданії, Індонезії, Пакистану, Туреччини, Саудівської Аравії та Єгипту оприлюднили спільну заяву. Вони підкреслили, що відмова від запропонованої дорожньої карти може поставити під загрозу зусилля зі встановлення припинення вогню та досягнення тривалого миру в Газі, закликаючи Ізраїль до перегляду позиції.

У цій заяві, йдеться у спільній заяві, вісім країн також засудили позицію Ізраїлю щодо створення Палестинської держави. Вони наголосили, що палестинці мають право на незалежну державу, а спроби відмовитися від цього принципу підривають перспективи миру та стабільності на Близькому Сході.

Наразі адміністрація Трампа продовжує переговори в Єгипті з посередниками з питань припинення війни в Газі, намагаючись знайти компроміс. Проте, відмова Ізраїлю від плану та спільна заява восьми країн свідчать про складність ситуації та багатовекторність інтересів у регіоні.

План Трампа передбачає не лише припинення бойових дій, а й подальше відновлення Гази та створення умов для її безпечного управління. Зокрема, йдеться про передачу адміністративних повноважень Національному комітету з управління Газою та розгортання міжнародних стабілізаційних сил для гарантування безпеки на території.

Ця ситуація також викликає питання щодо здатності США гарантувати виконання домовленостей, які вони пропонують сторонам конфліктів. Це особливо актуально для інших регіонів світу, де США виступають посередником, підкреслюючи важливість не лише укладання угод, а й забезпечення їх виконання.

Таким чином, дипломатичний вузол навколо Гази продовжує затягуватися, а відмова Ізраїлю від мирного плану Трампа залишає багато питань щодо майбутнього стабільності на Близькому Сході та ефективності міжнародних зусиль щодо врегулювання конфліктів.