Латвія критикує ЄС: навіщо дозволяти візи вбивцям українців?

Голоси північних і східних країн ЄС, які прагнули посилити тиск на Росію, зіштовхнулися з опором Франції та Італії. Ці країни стверджували, що питання віз для російських військових слід регулювати загальними візовими правилами ЄС, а не в рамках санкційного пакета. Це призвело до компромісного рішення, яке створило лише правову основу для заборони, але залишило за кожною країною-членом право визначати, коли ця заборона набере чинності.

Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс висловив своє глибоке розчарування. В інтерв'ю для Politico він риторично запитав, чи не зійшли європейські лідери з розуму, дозволяючи видавати візи російським військовим, тим самим, хто вбиває українців на полі бою. Це питання висвітлило моральні та політичні дилеми, з якими стикається Європа у відповідь на агресію.

Кулбергс також розкритикував рішення голови Європейської ради Антоніу Кошти відкрити канал комунікації з Кремлем. На думку латвійського прем'єра, такі важливі кроки повинні бути спільним рішенням усіх країн-членів ЄС, а не одностороннім актом. Він назвав будь-які спроби налагодження контактів із Кремлем марною справою, адже не бачить жодних ознак готовності президента Володимира Путіна до переговорів.

Більше того, Кулбергс вважає, що переговори лише дадуть Росії "час на перепочинок", аби підготувати свій "наступний хід". Ця позиція відображає глибоке недовіру до намірів Москви і прагнення не дати агресору жодної переваги. Подібні погляди посилюються занепокоєнням щодо використання візових процедур на користь російської пропаганди чи розвідки.

Водночас Міністерство закордонних справ Литви виступило з власною ініціативою, пропонуючи посилити обмеження для громадян Росії та Білорусі. Це включає заборону на купівлю нерухомості поблизу стратегічно важливих об'єктів і військових полігонів, а також розширення санкцій проти тих, хто підтримує російську агресію. Ці зміни до законодавства про національні обмежувальні заходи можуть набути чинності з 1 січня 2027 року після схвалення Сеймом.

У 2025 році країни ЄС видали громадянам Росії понад 630 000 віз, що підкреслює масштаб проблеми, яку порушує Латвія. Це викликає питання про ефективність чинних обмежень та необхідність узгодженої політики на рівні всього Євросоюзу.

Обговорення щодо посилення санкцій відбувається на тлі загострення геополітичної ситуації та триваючої агресії Росії проти України. Країни Балтії та Східної Європи, які мають безпосередній кордон з Росією, особливо чутливі до будь-яких послаблень санкційного режиму, оскільки вони розглядають це як пряму загрозу своїй безпеці.

"Ми що, з глузду з’їхали? Ми дозволяємо видавати візи російським військовим, тим самим, хто вбиває українців на полі бою", — прокоментував Кулбергс позицію ЄС.

"Марна справа", — так латвійський прем'єр охарактеризував будь-які спроби налагодження контактів із Кремлем, підкреслюючи відсутність готовності Путіна до переговорів.

"Хіба ми через це ізолюємо Німеччину? Ні, мова йде про визнання провини, визнання скоєного, покарання та відплату", — пояснив Кулбергс, говорячи про можливе відновлення відносин з Росією після виплати репарацій та притягнення винних до відповідальності.

Ця дискусія свідчить про глибокі розбіжності всередині ЄС щодо стратегії стосовно Росії. На тлі цих суперечок, країни Балтії продовжують виступати за жорстку та безкомпромісну позицію, оскільки вони бачать у цьому запоруку власної та європейської безпеки. Питання про майбутні відносини з Росією залишається відкритим, але очевидно, що шлях до їх нормалізації буде довгим і вимагатиме виконання чітких умов.