Нестача 80% бронемашин: військові медики рятують поранених на передовій

На передовій, де кожна хвилина має значення, групи медичної евакуації опинилися в складній ситуації. Хоча наземні роботизовані комплекси (НРК) мали б стати надійними помічниками, військові медики, такі як командири Першого окремого медичного батальйону, наголошують, що роботи призначені переважно для евакуації тіл загиблих, а не для надання невідкладної допомоги живим бійцям.

Військовий та співзасновник «Центру підтримки аеророзвідки» Ігор Луценко підкреслив, що НРК є "рішенням, котре застосовується від відчаю", через відсутність більш ефективних засобів. Він описав це як "повний функціональний провал", адже відсутність броньованих машин ставить під загрозу життя поранених, збільшуючи час очікування допомоги.

Ідеальний сценарій передбачає, що робот вивозить пораненого з найбільш небезпечної ділянки, а потім його швидко забирає броньована медична машина. Такий підхід не тільки зменшує ризик для екіпажу, а й дозволяє значно раніше розпочати повноцінну медичну допомогу. Проте, на жаль, такий злагоджений механізм часто не спрацьовує через брак броньованого транспорту.

Броньовані медичні машини дозволяють починати інтенсивну терапію ще під час руху. Вони обладнані апаратами ШВЛ, системами моніторингу, дефібриляторами та кардіопомпами. Військові медики вже мають досвід проведення переливань крові та серцево-легеневої реанімації безпосередньо в цих машинах. Броня також дає змогу евакуаційній групі ризикувати більше, якщо стан пораненого різко погіршується.

Командири Першого окремого медичного батальйону наводять приклад: якщо поранений втрачає свідомість у капсулі НРК і не виходить на зв'язок, бронемашина повинна під'їхати назустріч, щоб швидше надати допомогу. Ця можливість є критичною для виживання, але вона обмежена наявністю таких машин.

За оцінкою начальника медичної служби 2-го корпусу НГУ «Хартія» Богдана Корильчука, дефіцит медичних бронемашин для другого етапу евакуації сягає 80%. Це свідчить про системну проблему, яка потребує термінового вирішення, оскільки навіть швидкі НРК, за словами Олександра Ябчанки з батальйону «Вовки Да Вінчі», мають обмеження через стан доріг, рельєф та якість зв'язку.

Ситуація з медичною евакуацією залишається однією з найгостріших проблем на фронті. Затримка в наданні допомоги може значно погіршити стан бійця, що призводить до втрати кінцівок або навіть летальних випадків. Відсутність належного броньованого транспорту ставить під удар не лише поранених, а й медичний персонал.

Журналісти «Української Правди. Оборонка» з початку року відстежували переговори з однією з країн-партнерів щодо фінансування виробництва українських медичних бронеавтомобілів. Однак, незважаючи на звернення до відповідального заступника міністра оборони, відповіді щодо статусу цього проєкту отримано не було, що викликає занепокоєння стосовно подальшої долі важливої ініціативи.

«Будь ласка, зрозумійте, що сучасний НРК зазвичай не підходить для евакуації поранених! Це – засіб для евакуації тіл загиблих, не більше. Це – рішення, котре застосовується від відчаю, від відсутності нормальних засобів. У зв'язку з тим, що немає нічого іншого. Що у цьому питанні у нас повний функціональний провал», – написав військовий та співзасновник «Центру підтримки аеророзвідки» Ігор Луценко.

«Нам потрібно достатньо медичних бронемашин для другого етапу евакуації, а їх зараз дефіцит 80%», – заявив начальник медичної служби 2-го корпусу НГУ «Хартія» Богдан Корильчук.

Потреба у броньованих медичних машинах є не просто бажанням, а життєво важливою необхідністю для порятунку життів на фронті. Швидке й ефективне вирішення цієї проблеми може стати вирішальним фактором у збереженні здоров'я та бойового духу українських захисників.