Прийнято законопроєкт щодо права тимчасово користуватися чужою землею для військових потреб

Законопроєкт №14117 спрямований на забезпечення потреб оборони в період воєнного стану – розміщення фортифікаційних та військових інженерно-технічних споруд на земельних ділянках приватної власності сільськогосподарського призначення, а також на визначення процедури відшкодування власникам земельних ділянок збитків, завданих розміщенням таких споруд. Про це повідомляє пресслужба ВАГ.

Основні зміни, які пропонує законопроєкт №14117: 

• надати обласним військовим адміністраціям повноваження встановлювати право користування землею на приватних сільськогосподарських землях для розміщення військових споруд. Це право надається строком на один рік з автоматичним продовженням на період війни.
• Розмір плати за встановлення земельного сервітуту пропонується визначити фіксованим – 12% від офіційної оцінки вартості землі, що відповідає мінімальній ринковій вартості річної оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Гроші власник отримає не одразу, а протягом двох років після закінчення воєнного стану. 
• Якщо ж земельна ділянка почала використовуватися для військових потреб до оформлення права, власнику однаково виплатять компенсацію, як за офіційно оформлене право. Це право та обмеження на землю підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
• Передбачається компенсація власникам за збитки від фортифікацій, які збудували ще до набрання законом чинності..

Даний законодавчий акт не поширюється на землі комунальної та державної власності, а стосується тільки земель приватної власності.

Зараз багато сільгоспземель зайняті військово-інженерними та фортифікаційними спорудами, що не дає можливості на них працювати. Але власники все одно зобов’язані платити податки за землю, хоча користуватися нею не можуть.

При цьому будівництво укріплень зараз відбувається взагалі без жодного оформлення прав на землю, що порушує земельне та будівельне законодавство.

Наразі будівництво фортифікаційних споруд відбувається без оформлення жодних речових прав на земельні ділянки, що порушує земельне та будівельне законодавство.

Існуючий «класичний» механізм з примусовим відчуженням земельних ділянок із приватної власності, зміною їх цільового призначення та передачею відчужених земельних ділянок у постійне користування відповідним військовим частинам в даному випадку має ряд недоліків. Адже потреба у землі є тимчасовою. Після закінчення війни ці землі можуть бути повернуті власникам у у придатному для роботи стані.