Старі ракети С-300 повертаються: чи зможуть вони захистити небо України?

На тлі гострої потреби в ракетах-перехоплювачах для протидії російським ударам, Україна та Сполучені Штати розпочали спільну роботу над модернізацією наявних зенітно-ракетних комплексів С-300. Ця ініціатива має на меті створити додатковий шар ешелонованої протиповітряної оборони, оскільки запаси ракет для найсучасніших систем залишаються обмеженими.

Роберт Гамільтон, відставний полковник Армії США та президент Delphi Global Research Center, повідомив, що співпраця передбачає переоснащення або модернізацію старих ракет С-300 чи їх новішого варіанта. Мета – поліпшити їхні можливості, і очікується, що результати цієї роботи стануть помітними ближче до кінця 2026 року. Гамільтон зазначив, що мова йде про виробництво приблизно 100 або кількох сотень таких ракет щороку.

За оцінкою Гамільтона, модернізовані ракети можуть почати надходити на озброєння до кінця 2026 року, при цьому потенційний темп виробництва у 100–200 одиниць на рік є орієнтовним, а не гарантованим державним планом. Технічна конфігурація майбутньої версії С-300, вартість робіт та умови контрактів наразі не розголошуються.

Проблема посилюється тим, що Росія продовжує отримувати ракети від Північної Кореї. За даними ISW, станом на липень 2026 року РФ вже отримала близько 50 північнокорейських ракет типів KN-23, KN-24 та KN-30. Крім того, у Воронезькій області Росії розгортають шість пускових установок для ракет KN-30, що може становити додаткову загрозу для семи областей України, включно з Київською, оскільки ці установки можуть запустити до 120 ракет.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував на критичній потребі в ракетах для протиповітряної оборони, зокрема для систем Patriot. Зимова кампанія продемонструвала масштаб видатків, коли Україна використала близько 700 перехоплювачів Patriot – приблизно річний обсяг виробництва американських виробників.

Історично, базова лінійка С-300П, яка є основою старих українських систем, створювалася для протиповітряної оборони літаків, дронів і крилатих ракет, як зазначає CSIS. Хоча вона має певний потенціал протиракетної оборони, спеціалізованою системою проти балістики була інша гілка родини – С-300В. Деякі пізні модифікації С-300П з ракетою 48Н6 декларували можливість роботи по тактичних балістичних цілях, однак це не гарантує, що будь-яка українська пускова С-300 після ремонту зможе перехоплювати сучасні балістичні ракети.

Роберт Гамільтон в інтерв'ю PBS NewsHour повідомив: «США й Україна спільно працюють над тим, щоб переоснастити або модернізувати старі ракети С-300 чи новіший варіант С-300 та поліпшити їхні можливості. Це має запрацювати ближче до кінця цього року. Але йдеться приблизно про 100 або кілька сотень ракет, які можна буде виробляти щороку».

Модернізація застарілих систем С-300 є стратегічно важливим кроком для посилення української протиповітряної оборони. Хоча потенціал цих ракет проти балістичних цілей ще не підтверджено, така ініціатива допоможе доповнити захист, забезпечений сучасними комплексами, і забезпечить додатковий щит від зростаючої ракетної загрози.