Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови та перейшли на українську. Але вони не завжди знають, як замінити деякі російські слова. "24 канал" розповів, як українською правильно сказати "шелковица".
Не усі знають цю рослину саме під такою назвою. А у різних куточках України існують інші назви. Цю мешканку помірних та субтропічних широт почали культивувати понад 2,5 тисячі років тому. І здавна вирощують в Україні та цінують за лікувальні та смакові якості. Літературна назва дерева – "шовковиця", а латинська – Morus.
Назву "шовковиця" можна пояснити тим, що листя дерева – головний харч для тутового шовкопряда, кокони якого використовуються для виготовлення шовку: шовк – шовковиця. Чи трішки перекривлене – шовковець чи шовкове дерево.
Інша назва – тута / тутовник / тутове дерево – вважають, що має тюркське походження, саме так називають ягоду. Цей варіант був поширений у південних і східних регіонах. Можна почути і зменшено-пестливий варіант – тутка.
Шелевиця / шелевка – рідкісні, локальні варіанти, які могли виникнути внаслідок фонетичних змін або впливу сусідніх мов.
Ще одна назва – морва – назва, яка має латинське коріння – morus. Назва зустрічається і в ботанічних текстах або в галицьких джерелах під впливом польської – morwa.
А от на Закарпатті шовковицю називають – еперки. Слово має угорське коріння і так називають полуницю, але у діалекті ним позначають саме плоди шовковиці.
Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.
