Буданов попередив про скорочення постачань Patriot у 2026 році: чому систем ППО критично не вистачає

Цьогоріч Україна отримає менше зенітних ракетних комплексів Patriot, що суттєво ускладнить захист міст від регулярних російських балістичних ударів. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов розповів про це італійським журналістам під час оцінки поточної ситуації на фронті та ключових потреб армії.

Про головні заяви колишнього очільника розвідки повідомляє La Stampa.

Нестача систем Patriot та потреби армії

Керівник Офісу президента зазначив регулярність постачань систем Patriot, проте спрогнозував зменшення їхніх обсягів у 2026 році порівняно з минулим. За його словами, цієї кількості просто не вистачить для повноцінної протидії шаленим темпам російських атак.

«Зараз це єдина система озброєння, яка здатна ефективно нейтралізувати балістичні ракети», — наголосив Кирило Буданов.

Посадовець виокремив чотири головні потреби Києва на цьому етапі війни:

• Боєприпаси для систем протиповітряної оборони, адже кожна збита ракета рятує людські життя та інфраструктуру.

• Спільне виробництво зброї, нові ліцензії та технології, що зменшить залежність від політичних циклів країн-партнерів.

• Прогнозоване фінансування, без якого армія не може планувати військові операції.

• Безпека судноплавства у Чорному морі, де Росія з липня веде систематичну кампанію проти українських портів для зупинки експорту.

Ситуація на фронті та удари по РФ

Наразі російські окупанти зосередили головний тиск на півночі Донбасу, зокрема на Краматорському та Слов’янському напрямках. Проте ворожий наступ не досягає запланованих Генеральним штабом РФ масштабів. Втрати агресора значно перевищують його здатність поповнювати резерви, що яскраво підтверджує постійна зміна російських командирів.

Важливим елементом війни Буданов назвав українські удари по російській нафтовій інфраструктурі та флоту. Ці атаки суттєво змінюють економіку війни для Москви.

Зміна командування та питання виборів

Журналісти запитали посадовця про нещодавні відставки міністра оборони Федорова та головнокомандувача Олександра Сирського. Буданов назвав це рішенням Верховного головнокомандувача та подякував обом експосадовцям за величезну роботу для захисту країни. Новим головнокомандувачем став генерал Михайло Драпатий, який має значний фронтовий досвід.

Керівник ОП також відреагував на заяви колишнього міністра Федорова щодо необхідності проведення виборів. Буданов висловив сумнів у можливості такого кроку під час активних бойових дій. Він навів кілька риторичних запитань, які роблять процес голосування неможливим:

• Як солдат на фронті зможе проголосувати під загрозою ворожих дронів?

• Як свій голос віддадуть сотні тисяч українців на тимчасово окупованих територіях?

• Як влада організує безпечну роботу виборчих дільниць у Харкові, де повітряна тривога лунає по три рази на день?

«Вибори не зводяться лише до технологічних рішень у смартфоні, це насамперед питання довіри до прозорості всієї процедури», — підсумував Буданов.