США розгортають «Економічного вигнанця»: що чекає Іран?

24 серпня адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про початок кампанії «Економічний вигнанець». Це стало частиною ширшої стратегії, спрямованої на посилення тиску на Іран та його міжнародних партнерів, які продовжують економічну співпрацю з Тегераном.

Міністр фінансів США Скотт Бессент став головним рушієм цієї операції, неодноразово наголошуючи, що метою Вашингтона є «перерізати кожну економічну артерію, яка підтримує цей тиранічний режим, доки Тегеран не залишиться наодинці». Він чітко дав зрозуміти: час «сірої зони» для тих, хто взаємодіє з Іраном, добігає кінця.

Розширення санкцій стосується не лише традиційних секторів, але й нових сфер. Вашингтон розширює категорії діяльності, яка може стати підставою для вторинних санкцій. Зокрема, нові обмеження охоплюють цифрові активи, технології, золото, авіацію та морські перевезення.

В рамках нового пакета Міністерство фінансів США вже запровадило санкції проти 60 фізичних осіб, компаній і суден. Ці заходи стосуються мереж, які, за твердженням американської сторони, сприяють Ірану в отриманні доходів, закупівлі технологій для ядерної та ракетної програм, а також проведенні кібероперацій.

Вашингтон залишив певний «період одужання» для країн та організацій, які мають бізнесові зв'язки з Іраном, щоб вони могли змінити свою політику та припинити відповідну діяльність. Однак Скотт Бессент підкреслив, що цей час буде обмеженим, а вторинні санкції залишаються одним із найпотужніших інструментів американської економічної політики.

На тлі цих заяв, 25 серпня, ціни на нафту трохи піднялися після падіння більш ніж на 2% напередодні, коли інвестори оцінювали можливі наслідки нових санкцій. Ф'ючерси на нафту Brent подорожчали на 27 центів, або 0,3%, до 92,44 долара за барель, а вартість американської нафти West Texas Intermediate зросла на 37 центів, або 0,4%, до 85,38 долара за барель, як повідомляє Reuters.

Ця операція є черговим етапом посилення санкційного тиску на Іран, який триває десятиліттями. Експерти застерігають, що Тегеран вже створив розгалужену систему посередників і підставних компаній для обходу санкцій, що може ускладнити досягнення миттєвих результатів. Водночас глава Мінфіну США зазначив, що Вашингтон прагне звести нанівець усі спроби обійти обмеження.

Особлива увага Вашингтона прикута до фінансових установ, які допомагають Ірану перетворювати доходи від продажу нафти на гроші та проводити міжнародні платежі. sanctionslawyers.net. наводить, що будь-яка організація, яка сприяє відмиванню грошей від імені Ірану, «буде виключена з доларової системи США». Серед найбільших торговельних партнерів Ірану — Китай, Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати, які тепер перебувають під пильним наглядом.

«Наша мета – перерізати кожну економічну артерію, яка підтримує цей тиранічний режим, доки Тегеран не залишиться наодинці», – заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, підкреслюючи рішучість Вашингтона.

«Ми даємо всім можливість змінити свою поведінку. Навіщо нам підривати світову фінансову систему? Ми вважаємо важливим окреслити вимоги та надати людям певний час, щоб виправити ситуацію. Водночас вони мають розуміти, що це станеться дуже швидко і що ми налаштовані серйозно», – пояснив Скотт Бессент, його слова цитує "Інтерфакс-Україна", щодо підходу до вторинних санкцій.

За даними Reuters, аналітики банку ING зазначили, що ринок загалом спокійно відреагував на намір Вашингтона посилити економічний тиск на Іран, адже трейдери сприймають спроби США змусити партнерів скоротити торгівлю з Іраном як заходи, які наразі не мають значного впливу на ринок.

Іран постає перед чітким вибором: або повна міжнародна економічна ізоляція, або шлях до нормалізації відносин зі світовою економікою. Хоча миттєвих результатів від санкцій не очікується, Вашингтон демонструє свою рішучість, і майбутнє Тегерана тепер залежить від його відповіді на ці виклики.