Бельгія блокує €200 млрд активів РФ: Чи отримає Україна кошти?

Минулої зими амбітні плани щодо використання понад 200 мільярдів євро заморожених активів російського центрального банку, що зберігаються в ЄС, провалилися. Головною перешкодою стала Бельгія, яка заблокувала ініціативу, посилаючись на юридичні ризики та побоювання щодо стабільності фінансових ринків.

Нещодавно Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща, зібравшись у коаліцію, вирішили знову підняти це питання. Вони звернулися до Європейської комісії з листом, закликаючи відновити зусилля та знайти альтернативні правові механізми, які могли б обійти вето Бельгії та розблокувати ці кошти для України.

Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард наголосила, що настав час для нової дискусії, яка дозволить ефективно використати заморожені російські активи. Це звернення стало відповіддю на зростаючу стурбованість щодо додаткових фінансових потреб України, незважаючи на вже погоджену позику у розмірі 90 мільярдів євро з бюджету ЄС.

Проте, ситуація з Бельгією залишається незмінною. Представники країни, де зберігається більша частина цих активів, продовжують висловлювати ті самі застереження, що і раніше: побоювання щодо юридичних наслідків з боку Росії та можливі ризики для фінансових ринків. Це створює серйозну перешкоду для подальшого просування ініціативи.

Цей новий заклик до використання заморожених активів збігається з активізацією дебатів щодо обсягу та фінансування наступного семирічного спільного бюджету ЄС. Деякі дипломати припускають, що додаткове фінансування для України може бути інтегроване в ці обговорення, збільшуючи тиск на країни-члени для пошуку нових джерел коштів.

Україна тривалий час закликає ЄС використовувати заморожені російські активи для фінансування її оборони та відновлення. На сьогодні прибутки від цих активів, що заблоковані у Euroclear, вже використовуються для забезпечення позики у розмірі до 50 мільярдів євро, яку партнери погодили у 2024 році.

Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево під час візиту до Києва 18 серпня наголосив, що Бельгії необхідні гарантії, аби не залишитися наодинці з витратами у разі успішного оскарження Росією цього рішення в суді. Це підкреслює складність правових аспектів, які необхідно вирішити перед прийняттям остаточного рішення.

«Настав час розпочати нову дискусію про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України та нас самих», – заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард, підкреслюючи нагальність питання.

Один зі співрозмовників видання FT зазначив, що це «заклик до Європейської комісії виконати технічну роботу» з метою використання цих активів та полегшення бюджетних потреб Києва.

«Кредит у розмірі 90 мільярдів євро є проявом зобов’язання ЄС підтримувати Україну, але його явно недостатньо», – додала Стенергард, вказуючи на постійну потребу в додаткових ресурсах.

«З часу минулої дискусії та провалу нічого не змінилося», – зазначив один зі співрозмовників Financial Times, відображаючи незмінність позиції Бельгії.

Попри складність юридичних та фінансових аспектів, тиск на Європейську комісію зростає, оскільки Україна потребує невідкладної фінансової допомоги. Вирішення цієї дилеми стане визначальним моментом для майбутньої підтримки Києва та продемонструє здатність ЄС знаходити вихід зі складних міжнародних ситуацій.