Невідомі викрали скарб Вільєни: чотири хвилини, мільйони євро, безцінні артефакти

О 5:20 ранку пролунав сигнал тривоги в Музеї Вільєни, що розташований у провінції Аліканте. Лише через чотири хвилини, о 5:24, злочинці вже залишали будівлю. Їхня операція була настільки блискавичною, що представник міської ради назвав її «надшвидкою та надпрофесійною». За попередньою інформацією, злодії прибули на кількох автомобілях і проникли до музею через вікно. Ця ретельна підготовка свідчить про те, що грабіжники знали, як діяти, як втекти і що саме їм потрібно.

Міська влада, на чолі з мером Вільєни Фульхенсіо Серданом, підтвердила, що зникла більша частина скарбу. Вони забрали 29 браслетів, 11 чаш, три пляшки та інші предмети. Залишивши лише кілька срібних посудин, браслет та частину оздоблення «жезла королька» — доісторичного церемоніального скіпетра. Мер не приховував свого розчарування, назвавши цю втрату частиною їхньої спадщини та багатства. Він підкреслив, що для жителів Вільєни це руйнівна подія.

Хоча всі системи безпеки музею працювали, а міська влада запевняє, що не було виявлено очевидних недоліків у системі охорони, злочинцям вдалося здійснити задумане. Спрацювала ще одна сигналізація у міському спортивному центрі незадовго до пограбування музею. Правоохоронці розглядають версію про те, що це був навмисний відволікаючий маневр, організований злодіями перед нападом.

Професор археології Університету Аліканте Мауро Ернандес, фахівець зі Скарбу Вільєни, переконаний, що пограбування було ретельно сплановане. Злочинці були обізнані про місце розташування цінностей, що свідчить про їхню підготовку. Розслідування триває, і правоохоронці намагаються знайти викрадені артефакти.

«Скарб Вільєни» вважається одним із найважливіших доісторичних скарбів Європи. Його знайшов у 1963 році археолог Хосе Марія Солер у висохлому руслі річки поблизу Вільєни. До колекції входили 66 предметів, датованих приблизно 1000 роком до нашої ери. З травня 2024 року всю колекцію демонстрували в спеціально облаштованій залі новоствореного муніципального Музею Вільєни.

Особливий інтерес дослідників викликали не лише золоті вироби, але й матеріали, з яких виготовлено окремі предмети. Хоча більшість артефактів виконані із золота, деякі містять срібло, залізо та бурштин. Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Trabajos de Prehistoria, припустило, що деякі предмети могли бути виготовлені з рідкісного метеоритного заліза, що робить колекцію ще більш незвичайною з наукового та історичного погляду. Точну вартість скарбу визначити неможливо через його безцінне історичне та культурне значення, проте лише золото, за оцінкою мера Вільєни, коштує близько 1,7 мільйона євро.

«Вони знали, як це зробити, як діяти та як втекти», — зазначив професор археології Університету Аліканте та фахівець зі Скарбу Вільєни Мауро Ернандес.

«Ми абсолютно спустошені, я навіть тремчу. Правда в тому, що для тих із нас, хто з Вільєни, це нас руйнує. Це частина нашої спадщини, нашого багатства», — із сумом констатував мер Вільєни Фульхенсіо Сердан.

Це пограбування стало черговим резонансним нападом на європейську культурну спадщину. Останнім часом музеї в різних країнах континенту дедалі частіше стають мішенями злочинців. Хоча втрата «Скарбу Вільєни» є трагічною, розслідування триває, і є надія, що безцінні артефакти будуть повернені, а злочинці понесуть покарання. Це нагадування про важливість посилення заходів безпеки та захисту культурних цінностей для майбутніх поколінь, про що, зокрема, пише The Guardian.