/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F46f6bf400af7a5218da4d5ca85a331f9.jpg)
Несподівана перешкода: чому "податок на OLX" застряг у президента?
Історія почалася, коли законопроєкт про цифрові платформи, який мав врегулювати оподаткування, був доповнений змінами, що розширювали коло учасників моніторингу та фінансового контролю політично значущих осіб. Це рішення, ухвалене народними депутатами, стало несподіванкою для міжнародної спільноти, адже ці правки потрапили до непрофільного закону.
Ключовими фігурами в цій драмі стали українські законодавці, які ініціювали згадані зміни, та європейські партнери, які майже одразу висловили занепокоєння. Зокрема, Міжнародний валютний фонд відреагував на скорочення терміну обов'язкового застосування посиленого фінансового моніторингу до 12 місяців після залишення посади, що було зафіксовано в оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику.
Інцидент, що змінив хід подій, стався під час засідання фінансового комітету Верховної Ради, де міністр фінансів Сергій Марченко відкрито заявив про негативну реакцію європейських колег. Він підкреслив, що правки щодо розширення кола учасників моніторингу PEP викликали серйозне занепокоєння, а їхнє ухвалення заблокувало б будь-яку допомогу з боку Європейського Союзу.
Подальший розвиток подій розгортався навколо пошуку компромісу. Європейські партнери спільно з українськими представниками почали працювати над новою версією, яка б дозволила уточнити закон та усунути суперечливі норми. Рада Європи, зі свого боку, наполегливо радила Україні скасувати норми, що послаблювали контроль за фінансовими операціями колишніх посадовців зі статусом PEP.
Кульмінація настала, коли стало зрозуміло: підписання законопроєкту про цифрові платформи у його нинішньому вигляді неможливе без додаткових змін до законодавства щодо PEP. Це стало вирішальним моментом, що змусив владу шукати шляхи до ухвалення альтернативного уточнювального законопроєкту, який би задовольнив вимоги міжнародних партнерів.
Наразі законопроєкт чекає на подальші кроки, а його підписання відбудеться лише після знаходження шляху до ухвалення альтернативного уточнювального законопроєкту. Тим часом, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики 26 серпня рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт №15112-д, що стосується оподаткування посилок, який є окремим від обговорюваних правок.
Політично значущі особи (PEP) – це чинні та колишні посадовці, які підлягають посиленому фінансовому моніторингу. Цей статус є довічним і передбачає ретельний контроль за їхніми фінансовими операціями. Зміни, які були внесені до законопроєкту, обмежували строк обов'язкового застосування посилених заходів моніторингу 12 місяцями після залишення посади, після чого моніторинг застосовувався б лише за наявності документально підтвердженого високого ризику.
Ця ситуація виникла на тлі постійних зобов'язань України перед міжнародними фінансовими організаціями щодо боротьби з корупцією та забезпечення прозорості. Будь-які кроки, що сприймаються як послаблення фінансового контролю за PEP, розглядаються міжнародними партнерами як відступ від цих зобов'язань і можуть мати прямі наслідки для отримання фінансової допомоги.
Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив: «У нас є правки, які були внесені в законопроєкт про цифрові платформи, які передбачають розширення кола учасників моніторингу і фінансового контролю політично значимих осіб. Це викликало негативну реакцію наших європейських колег, які зараз спільно з нашими представниками надали версію, як можна уточнити закон».
Він також додав: «Ті зміни, які були внесені, на жаль, фактично у разі підписання законопроєкту про цифрові платформи заблокували б будь-яку допомогу з боку Європейського Союзу».
Подальша доля законопроєкту залежить від уміння знайти баланс між внутрішніми законодавчими ініціативами та міжнародними зобов'язаннями. Ця ситуація підкреслює важливість гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами та показує, як одна правка може вплинути на весь процес євроінтеграції.

