Непохитна жінка-танкістка: історія Тетяни Кучерявої, що боролася до останнього

Тетяна Кучерява народилася 24 лютого 1987 року в селищі Шевченкове на Харківщині. Вона здобула освіту в Харківському політехнічному інституті, де також закінчила військову кафедру, і у 2011 році розпочала військову службу.

У 2015 році, у віці 28 років, Тетяна стала першою жінкою в незалежній Україні, яка пройшла підготовку на посаді механіка-водія танка Т-64Б. Вона з легкістю долала шестикілометрову дистанцію на 50-тонній машині, виконуючи завдання без зупинок. Навіть коли вперше сіла в кабіну справжнього танка і над головою закрився люк, початкове хвилювання швидко зникло з усвідомленням відповідальності, адже найменша помилка водія-механіка могла коштувати життя всьому екіпажу. Вона опанувала керування броньованими машинами не гірше, ніж досвідчені чоловіки-військові.

Тетяна з 2016 року також брала участь у проєкті «Евакуація 200» Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ, де допомагала повертати тіла загиблих українських воїнів їхнім родинам. Згодом вона ділилася своїм досвідом із курсантами Національної академії сухопутних військ.

Життя Тетяни змінилося на початку 2026 року, коли у неї діагностували четверту стадію раку, про що вона публічно повідомила. За словами рідних, вона боролася з хворобою дев’ять місяців, а 9 червня того ж року написала в соцмережах, що її стан значно погіршився.

26 серпня відбувся парастас за Тетяною у похоронній каплиці «Воскресіння» у Львові. Чин похорону пройшов 27 серпня об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.

У Тетяни залишилися син, чоловік Олег, мати та сестра. Їй назавжди 39 років.

Про смерть Тетяни Кучерявої повідомив її чоловік Олег Дундук, військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він зазначив, що жінка боролася з онкологічним захворюванням четвертої стадії. Львівська міська рада також повідомила про її смерть, підкресливши її внесок у захист України та викладацьку діяльність у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Про неї писав ресурс "АТН" у 2015 році, відзначаючи її виняткові навички.

Тетяна Кучерява, підполковниця та старший викладач Інституту психологічної підготовки Національної академії сухопутних військ, була доброю, оптимістичною та цілеспрямованою людиною. Вона була відзначена нагородами Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ за свою службу.

«Я пішла в армію не для того, щоб просто десь відсиджуватися, я знала, на що йду. Українська армія прагне миру. Вона прагне, щоб не лише на сході України, а й у всій Україні й надалі лунав дитячий сміх. Щоб матері не плакали, коли втрачають своїх синів. Я готова, можливо, якщо я там буду, то, можливо, кілька матерів дочекаються своїх дітей», — говорила Тетяна Кучерява.

«Багато слів зараз зайві. Ти — найкраща мати й дружина у світі! Спочивай з Богом, ми всі тебе любимо», — написав чоловік Тетяни Олег Дундук.

Історія Тетяни Кучерявої — це свідчення незламності духу та відданості Батьківщині, що надихатиме майбутні покоління. Її життєвий шлях, сповнений відваги та служіння, залишається яскравим прикладом жертовності, навіть перед обличчям невиліковної хвороби.