Виплати за загиблого військового у спадщину: коли можна отримати гроші

Верховний Суд пояснив, за яких умов виплату за загиблоговійськового можна успадкувати, а коли право на неї припиняється.

Про це йдеться у постанові від 13 серпня 2026 року у справі №420/23067/25.

Ключове значення тут має момент, коли саме було ухвалено рішення про призначення одноразової грошової допомоги. На це звернув увагу адвокат Назар Олексюк, який роз’яснив позицію суду.

Про це йдеться у дописі адвокатки Дар'ї Тарасенко.

Заявник помер до рішення Міноборони

У справі, яку розглядав Верховний Суд, батько загиблого військовослужбовця звернувся за одноразовою грошовою допомогою у розмірі 15 млн грн. Водночас чоловік помер ще до того, як Комісія Міністерства оборони України встигла ухвалити рішення за його заявою.

Не знаючи про смерть заявника, комісія згодом призначила йому виплату. Після отримання інформації про те, що на день ухвалення рішення чоловік уже помер, це рішення скасували.

Донька померлого оформила у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, до якого була включена сума одноразової допомоги, та оскаржила рішення комісії в суді. Проте суди всіх інстанцій, включно з Верховним Судом, її вимоги не підтримали.

Чому подати заяву недостатньо

Верховний Суд фактично розділив право на отримання допомоги на два різні види.

• Перший — це право звернутися та домагатися призначення ОГД. Воно є особистим і пов’язане з конкретною людиною, яка входить до визначеного законом кола отримувачів. Після смерті цієї людини таке право припиняється.

• Другий вид — право на конкретну грошову суму, яку вже призначили за життя отримувача. Саме воно може мати майновий характер і за певних обставин увійти до складу спадщини.

Отже, сама лише заява до уповноваженого органу ще не означає, що гроші вже належать заявнику. До ухвалення рішення про призначення виплати людина має право претендувати на допомогу, але не право власності на конкретну суму.

Тож, право на призначення ОГД нерозривно пов’язане з особою, яка входить до визначеного законом кола отримувачів. Якщо така особа померла до прийняття рішення про призначення допомоги, її право припиняється і не переходить до спадкоємців.

Чому МОУ скасувало призначену виплату

Верховний Суд також дійшов висновку, що допомогу не можна правомірно призначити людині, яка на момент ухвалення рішення вже померла.

Тому в цій ситуації Комісія Міноборони мала підстави скасувати раніше ухвалене рішення. Той факт, що заявник подав документи ще за життя, висновку суду не змінив.

Таким чином, нерозглянута за життя заява сама по собі не перетворюється на спадкове майно.

Нотаріальне свідоцтво також не може створити право на виплату, якщо такого права не існувало на момент смерті спадкодавця.

Нотаріальне свідоцтво підтверджує перехід лише того майна або майнового права, яке дійсно належало спадкодавцеві на момент смерті. Якщо ОГД не була призначена спадкодавцеві за життя, саме включення її до свідоцтва не створює відповідного права.

У яких випадках ОГД може перейти у спадщину

Інша ситуація виникає, якщо право на конкретну суму вже сформувалося за життя отримувача.

Як зазначив Верховний Суд у пункті 65 постанови, спадкоємці можуть претендувати, зокрема, на:

• одноразову грошову допомогу, яку призначили за життя, але людина не встигла отримати;

• нараховані, але невиплачені кошти;

• суму, присуджену судом за рішенням, яке набрало законної сили ще за життя людини.

У такому разі успадковується вже не право звернутися по допомогу, а наявна майнова вимога на конкретні кошти.

Відповідно, спадкоємцем може стати і людина, яка сама не входить до первинного кола отримувачів ОГД, визначеного статтею 16¹ Закону України №2011-XII, якщо вона прийняла спадщину за законом або заповітом.

Водночас не переходять у спадщину:

• право подати заяву на призначення ОГД;

• виплата за заявою, яку не встигли розглянути за життя заявника;

• допомога, рішення про призначення якої ухвалили вже після смерті отримувача.

Що буде з виплатами, які перераховують частинами

Окремо постає питання про ОГД, яку виплачують не одразу, а частинами протягом 80 місяців.

Якщо людина померла вже після того, як їй призначили допомогу і почали здійснювати виплати, є підстави вважати, що до спадкоємців може перейти невиплачений залишок призначеної частки.

Логіка полягає в тому, що щомісячні перекази є способом виконання одного рішення про призначення допомоги, а не окремими рішеннями про виникнення права на гроші кожного нового місяця.

Тобто для спадкування має значення різниця між усією сумою, яка вже була призначена отримувачу, та коштами, які він фактично встиг отримати до смерті.

Що потрібно перевірити спадкоємцям

Щоб зрозуміти, чи можна претендувати на виплату у спадщину, необхідно насамперед встановити її статус на момент смерті отримувача.

Якщо допомогу вже призначили, нарахували або присудили судовим рішенням за життя людини, але гроші залишилися невиплаченими, таке майнове право може перейти спадкоємцям.

Якщо ж на момент смерті існувала лише подана заява або право звернутися по призначення допомоги, спадкувати таке право не можна.

«Якщо допомога була призначена, нарахована або присуджена за життя, але залишилася невиплаченою, таке майнове право може перейти після смерті. Якщо ж за життя існувало лише право на призначення допомоги або нерозглянута заява — воно припиняється зі смертю і не успадковується», — йдеться у дописі.