Викрито схему: 70 фіктивних відстрочок від мобілізації у Держфінмоніторингу

На початку 2025 року у Держфінмоніторингу почала діяти схема, за якою до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) направлялися фіктивні документи. Ці довідки нібито підтверджували право військовозобов'язаних співробітників на відстрочку від призову, незважаючи на відсутність законних підстав.

Зафіксовано понад 70 випадків можливих зловживань та порушень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відповідної постанови Кабінету Міністрів №560. Ця ситуація набула особливого резонансу, оскільки за законом відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки в державних органах покладається безпосередньо на їхніх керівників.

Журналісти «Дзеркала тижня» ще у грудні 2025 року інформували про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо Філіпа Проніна. Інформацію про можливі схеми ухилення від мобілізації було долучено до кримінального провадження №52025000000000498, яке стосується заволодіння коштами, виділеними на будівництво фортифікаційних споруд у Полтавській області.

З огляду на виявлені факти, видання поінформувало Прем'єр-міністра та Міністра оборони України. У відповідь на це, ТЦК та СП вже почали анульовувати незаконні відстрочки, а на 31 серпня запланована перевірка стану військового обліку в Держфінмоніторингу за координації Генерального штабу Збройних Сил України.

Експерти наголошують, що дії службовців, які сприяли ухиленню підлеглих від призову, можуть підпадати під статтю 336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації). Існує припущення, що керівництво Держфінмоніторингу могло отримувати неправомірну вигоду за надання таких послуг.

Зазначена схема відрізняється від тієї, що існувала за часів керівництва Філіпа Проніна в Полтавській ОВА, де компанії-будівельники фортифікацій отримували статус «критичності» для своїх працівників, що давало їм відстрочку від призову. У випадку Держфінмоніторингу, відстрочки надавались працівникам самого відомства без законних підстав.

Цей інцидент не є першим скандалом навколо Держфінмоніторингу під керівництвом Проніна. Раніше повідомлялося про обшуки НАБУ і САП у службі у справі оборудок на будівництві фортифікацій, саботаж роботи антикорупційних органів та сприяння у відмиванні 150 млн грн для внесення застави за ексміністра. Також Лабораторія законодавчих ініціатив та інші громадські організації у звіті для Єврокомісії вказували на можливе використання підконтрольного державного органу для політичних цілей.

«Дзеркало тижня» не виключає, що керівництво Держфінмоніторингу отримувало неправомірну вигоду за свої послуги. На користь цієї версії свідчить аналогічний випадок від 25 серпня 2026 року, коли НАБУ і САП повідомили про підозру співробітнику СБУ, який заробив майже 1 млн грн на схемах незаконного бронювання.

Нагадаємо, ZN.UA, що першим оприлюднило інформацію щодо схем ухилення від мобілізації у Держфінмоніторингу, вже інформувало про розслідування НАБУ щодо Філіпа Проніна ще у грудні 2025 року. Дзеркало тижня підкреслює, що до Проніна Держфінмоніторинг очолював Ігор Черкаський, і за його керівництва подібних повідомлень про масове оформлення фіктивних відстрочок у відомстві не виникало.

Наразі триває процес анулювання незаконних відстрочок, а майбутня перевірка має встановити повний масштаб порушень. Ця ситуація підкреслює важливість прозорості та відповідальності в державних органах, особливо в умовах воєнного стану, коли кожен випадок ухилення від мобілізації може мати значні наслідки для національної безпеки.