Павло Паліса: чому генерал відмовився від посольства в США

Чутки про можливе призначення Павла Паліси на посаду посла у Сполучених Штатах з'явилися на початку серпня, коли джерело в Офісі Президента підтвердило розгляд його кандидатури. Тоді ж було зазначено, що бригадний генерал є "дуже цінним" для роботи в Києві, оскільки володіє глибоким розумінням реальної ситуації у військах. Це створювало певний дисонанс: важливий військовий чи перспективний дипломат?

Однак сам Павло Паліса розвіяв усі сумніви під час спілкування з журналістами, відкинувши можливість такого призначення. Його позиція ґрунтувалася на чітких моральних та правових принципах: законодавство не дозволяє одночасно виконувати військову та дипломатичну службу. Більше того, звільнення з військової служби під час війни він вважає несумісним зі своїми життєвими переконаннями.

Він пояснив, що під час війни його місце саме тут, у своїй країні, а єдиним можливим варіантом поїздки до США для нього є навчання. Ця заява підкреслила його відданість військовій справі та зосередженість на поточних викликах, що стоять перед Україною.

Цікавим контекстом є відсутність очільника дипмісії у Штатах з 3 серпня, що є значним прогалиною, зважаючи на стратегічну важливість США як партнера. Незважаючи на це, контакти зі Штатами підтримуються через переговірну групу, Офіс Президента та урядовців у Києві. Щодо потреби в послові під час війни аналітики висловлюють суперечливі думки.

Паліса також прокоментував ситуацію з реалізацією "Drone Deal" зі Сполученими Штатами, зазначивши, що відповідальним за цей напрямок є новий очільник Служби зовнішньої розвідки та голова української переговорної делегації Рустем Умєров. Він підкреслив, що нині "м'яч на полі США", оскільки американській стороні дозволили на конкурсній основі відібрати певні типи безпілотників, які їх цікавлять.

Різним виробникам було забезпечено можливість надати зразки до США для тестування, і вибір залишається за американцями. Україна вже уклала аналогічні "дронові угоди" з Євросоюзом та низкою європейських країн, що свідчить про активну роботу в цьому напрямку.

Це рішення Паліси пролунало на тлі певних прецедентів: попередня посолка України у США, Ольга Стефанішина, отримала підозру у незаконному збагаченні через два дні після свого звільнення, маючи вже процесуальний статус підозрюваної в іншій справі на момент призначення. Натомість, колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного звільнили з військової служби за станом здоров'я у травні 2024 року, і він став послом у Великій Британії. У серпні 2026 року посаду міністра оборони обійняв колишній керівник спецпідрозділу "Альфа" СБУ Євгеній Хмара, якого звільнили зі служби за нормою закону для вищого офіцерського складу.

Паліса також повідомляє, що російське військове керівництво отримало завдання спланувати та підготувати кілька варіантів операції у напрямку Києва та Чернігова. Посадовець в Офісі Президента також додав, що немає інформації про плани знизити верхню межу мобілізаційного віку в Україні до 55 років.

"Згідно із законодавством, я не можу водночас виконувати і військову, і дипломатичну службу. В той же час звільнятися з військової служби – це суперечить моральним та життєвим принципам. Під час війни я маю бути тут, в своїй країні", – заявив Павло Паліса.

"Нині, наскільки мені відомо в силу моєї залученості до процесу, м'яч на полі США", – додав заступник керівника Офісу Президента щодо "Drone Deal".

Рішення Павла Паліси підкреслює глибоке розуміння пріоритетів у часи війни: його військовий обов'язок та моральні принципи переважили перспективу дипломатичної кар'єри. Цей вибір відображає напружену реальність, в якій Україна продовжує свою боротьбу, покладаючись на відданість своїх захисників.