Трамп оголосив про "найбільшу нафтову угоду в історії": $100 мільярдів та контроль над 65 мільярдами барелів

Ця заява викликала хвилю обговорень, адже деталі механізму американського контролю над нафтовими родовищами та повний текст угоди досі не оприлюднені. Трамп назвав її «найбільшою нафтовою угодою в історії світу», підкресливши її безпрецедентний масштаб та потенційний вплив на світову економіку.

Переговори, що передували цій угоді, велися за дорученням Трампа державним секретарем Марко Рубіо та міністром війни Пітом Гегсетом. Вони діяли у співпраці з тимчасовою президенткою Венесуели Делсі Родрігес та приватним бізнесом, що свідчить про складність та багатосторонність переговорного процесу.

За словами Трампа, США забезпечили контроль над більшістю з понад 65 мільярдів барелів доведених запасів нафти у Венесуелі, при цьому американські платники податків не понесли жодних витрат. Цей крок, як стверджує президент, більш ніж удвічі збільшить нафтові резерви Сполучених Штатів, наростить доступні поставки та дозволить знизити ціни на бензин для американців на багато років.

Держсекретар США Марко Рубіо, своєю чергою, назвав домовленість «величезною перемогою» для обох країн. Він заявив, що реалізація угоди забезпечить Венесуелі майже $100 мільярдів приватних інвестицій, створить тисячі високооплачуваних робочих місць та сприятиме відновленню її економіки.

Трамп також наголосив, що угода має сприяти економічному відновленню Венесуели та зміцнити відносини між Вашингтоном і Каракасом, які, за його словами, вже розвиваються. У свою чергу, Рубіо зазначив, що смілива зовнішня політика президента Трампа забезпечує перемоги в дусі «Америка передусім», гарантуючи стабільні запаси та дешеву нафту в американській півкулі.

Попри гучні заяви, ані Трамп, ані Рубіо не розкрили, які саме приватні компанії вкладуть заявлені $100 мільярдів, у які терміни мають надійти інвестиції та яку юридичну форму матиме американський контроль над венесуельськими родовищами. Ці питання залишаються відкритими, викликаючи дискусії серед експертів та політиків.

Венесуела володіє найбільшими доведеними запасами нафти у світі — близько 303 мільярдів барелів, що становить приблизно 17% світових запасів. Значна їх частина припадає на надважку нафту поясу Оріноко, видобуток якої є технологічно складним і потребує великих інвестицій. Країна наразі виробляє близько 1,25 мільйона барелів на добу.

Ще до офіційного оголошення про угоду, обговорювана схема викликала серйозні питання щодо її реалізації, зокрема, щодо масштабного відновлення інфраструктури та необхідності мільярдних вкладень для нарощування видобутку. Також були висловлені сумніви щодо юридичної моделі передачі США довгострокового контролю над частиною венесуельських нафтових ресурсів та повноважень тимчасової адміністрації Делсі Родрігес укладати настільки масштабну угоду щодо природних ресурсів країни.

Дональд Трамп у Truth Social заявив: «Ми забезпечили контроль США над більшістю з понад 65 мільярдів барелів доведених запасів нафти у Венесуелі — без жодних витрат для американських платників податків».

Марко Рубіо зазначив, що угода «демонструє, як смілива зовнішня політика президента Трампа забезпечує перемоги в дусі “Америка передусім”: гарантує стабільні запаси та дешеву нафту в нашій півкулі й знижує ціни на бензин у нас удома».

Ця угода, якщо вона буде повністю реалізована, може переписати історію енергетичних ринків та геополітичних відносин. Однак, на тлі численних невизначеностей і скептицизму, її справжні наслідки ще належить побачити, а шлях до економічного процвітання Венесуели та стабільних поставок нафти для США залишається непростим.