Ейфелева вежа мала зникнути: яка несподівана причина врятувала символ Парижа

Ба більше, після виставки захоплення вежею почало згасати, а на Всесвітній виставці 1900 року вона вже не мала такого успіху. Парижани втомлювалися від величезної металевої конструкції над містом, а міська влада вже демонтувала інші споруди виставки, пише toureiffel.paris. Здавалося, доля вежі була вирішена.

Ейфеля врятувала не краса, а наука

Сам Гюстав Ейфель розумів, що однієї популярності недостатньо. Тому він намагався знайти для своєї конструкції реальне наукове та практичне застосування.

На вежі проводили метеорологічні, астрономічні та фізичні експерименти, досліджували опір повітря. Але справжнім порятунком стала технологія, яка на той час лише набирала обертів – бездротовий зв'язок.

5 листопада 1898 року винахідник Ежен Дюкрет провів перший радіотелеграфний зв'язок між Ейфелевою вежеюта Пантеоном на відстані близько 4 кілометрів. Наступного року сигнал уже вдалося передати через Ла-Манш до Лондона.

Після цього вежею зацікавилися французькі військові. У 1903 році капітан Гюстав Феррі почав використовувати її для експериментів із військовим бездротовим зв'язком, а Ейфель навіть власним коштом профінансував встановлення антенного обладнання.

Якою була Ейфелева вежа понад сотню років тому / alamy.com

Вежа стала стратегічним об'єктом

Експерименти швидко довели, що величезна висота конструкції є серйозною перевагою для передачі сигналів. Спочатку вдалося встановити зв'язок із французькими фортами приблизно за 400 кілометрів, згодом – із військово-морською базою в Бізерті в Тунісі.

А у 1908 році сигнал із Ейфелевої вежі вже передавався на відстань близько 6 тисяч кілометрів. У 1909 році під Марсовим полем облаштували постійну військову радіотелеграфну станцію. І це стало вирішальним аргументом: зносити конструкцію, яка перетворилася на важливий елемент французького зв'язку, було просто невигідно.

Тому у 1910 році, коли початковий 20-річний термін мав завершитися, місто продовжило концесію Ейфеля ще на 70 років. Вежа отримала фактично нове життя.

Потім вона допомогла Франції у війні

Радіофункції вежі виявилися важливими не лише для науки. Під час Першої світової війни з неї перехоплювали німецькі повідомлення.

Особливо відомим став епізод 1918 року, коли французи перехопили закодовану радіограму. Її розшифрував математик і криптоаналітик Жорж Пенвен. Повідомлення допомогло французькій стороні зірвати німецький наступ.

Тож конструкція, яку спочатку вважали тимчасовою прикрасою виставки, поступово перетворилася на наукову лабораторію, радіостанцію і стратегічний військовий об'єкт.

Іронія історії в тому, що Ейфелева вежа стала символом Парижа не тому, що французи одразу вирішили її зберегти. Її врятувало те, що інженери вчасно знайшли для неї нову функцію.