Ісландія: переговори про вступ до ЄС на межі – чому думки розділились?

На суботній вечір в Ісландії припала кульмінація довгоочікуваного референдуму щодо відновлення переговорів про приєднання до Європейського Союзу. Виборчі дільниці зачинились о 22:00, і одразу розпочалося транспортування бюлетенів з усіх куточків країни – від міських центрів до найвіддаленіших сільських районів – до спеціальних центрів для підрахунку.

Ця подія викликала жваві дискусії серед громадян. Прихильники інтеграції з ЄС бачать у ній шанс стабілізувати економіку, зокрема через потенційний перехід на євро та зниження високих відсоткових ставок, які нині становлять 8% у порівнянні з нижчими показниками в Єврозоні. Вони також вбачають у членстві посилення безпеки на тлі поточних геополітичних викликів, таких як війна в Україні та напруженість навколо Гренландії.

Проте на противагу їм стоїть значна кількість євроскептиків. Їхнє головне занепокоєння полягає у можливості втрати частини суверенітету та контролю над національними рибальськими водами, що є життєво важливим ресурсом для Ісландії. Питання риболовлі було і залишається центральним каменем спотикання, адже противники не вірять у довгострокові гарантії, які може надати Брюссель у цій чутливій сфері.

За попередніми даними, після підрахунку 177 тисяч бюлетенів із приблизно 270 тисяч можливих, противники відновлення переговорів тимчасово переважали, набравши 51,8% голосів, тоді як прихильники ініціативи уряду отримали 48,2%. Однак ці цифри не є остаточними, оскільки бюлетені з віддалених регіонів все ще надходять, інколи навіть літаками та човнами, що додає інтриги у процесі очікування.

Ісландська телерадіокомпанія RUV, яка є основним джерелом інформації, повідомила, що остаточні результати референдуму можуть бути оголошені не раніше полудня неділі. Ця пауза лише посилює напругу, адже кожен голос має вирішальне значення для долі країни.

Якщо виборці остаточно підтримають відновлення переговорів, Ісландія зможе повернутися до діалогу з Брюсселем. За оцінками МЗС Ісландії, переговорний процес може розпочатися до кінця 2026 року і тривати приблизно 18–24 місяці, але остаточне рішення про вступ усе одно буде винесено на окремий референдум.

Історія спроб Ісландії вступити до ЄС не нова. У 2009 році країна вже подавала заявку, але переговори були призупинені через кілька років. Наразі, на тлі посилення геополітичної напруженості та внутрішніх економічних викликів, питання про членство знову стало одним із центральних у внутрішній політиці. Саме загрози з боку Російської Федерації та політична невизначеність, пов'язана з Дональдом Трампом, змусили Рейк'явік переглянути своє ставлення до інтеграції.

Результати цього референдуму мають значення не лише для Ісландії, а й для Європейського Союзу, адже у Брюсселі сподіваються, що успішний кейс Ісландії може посилити підтримку приєднання до ЄС інших, менш заможних держав. Однак, наразі всі погляди прикуті до Рейк'явіка, де триває напружений підрахунок голосів, що визначить майбутній курс країни.

Національне радіо Ісландії повідомило, що прихильники переговорів наразі мають незначну перевагу — 51% проти 49%, проте це проміжний результат, що базується на підрахунку близько 87 тисяч голосів із загальної кількості.

Ісландія стоїть на порозі рішення, яке може кардинально змінити її майбутнє. Хоча попередні результати відображають боротьбу між прихильниками та противниками ЄС, остаточна воля народу стане зрозумілою лише після повного підрахунку голосів. Це рішення не лише вплине на економіку та безпеку Ісландії, а й надішле важливий сигнал усій Європі.