Від пені до арешту квартири: як покарають за несплачену комуналку

В Україні продовжує накопичуватися заборгованість за житлово-комунальні послуги. Загальна сума боргів уже сягнула 104,2 млрд грн, причому найбільше українці винні за теплопостачання та гарячу воду.

За даними Держстату, у другому кварталі 2026 року українцям нарахували за комунальні послуги 53,5 млрд грн, тоді як фактично сплачено було 67,1 млрд грн. Таким чином, сума платежів перевищила поточні нарахування на 13,6 млрд грн. У Держстаті пояснюють, що це свідчить не лише про оплату поточних рахунків, а й про погашення частини боргів за попередні періоди.

Найбільша заборгованість накопичилася за такими послугами:

• теплопостачання та гаряча вода – 33,8 млрд грн;
• газопостачання та його розподіл – 29,1 млрд грн;
• електроенергія та її розподіл – 17,3 млрд грн;
• централізоване водопостачання і водовідведення – 10,5 млрд грн;
• управління багатоквартирними будинками – 10,1 млрд грн;
• поводження з побутовими відходами – 3,4 млрд грн.

Що загрожує боржникам

За прострочені платежі може нараховуватися пеня, розмір якої визначається договором у межах законодавчих обмежень. Крім того, у передбачених законом випадках можуть стягуватися інфляційні втрати та 3% річних від суми заборгованості.

Якщо добровільно погасити борг не вдається, постачальник може звернутися до суду. Після отримання відповідного рішення його передають державному або приватному виконавцю.

Тоді можливі такі заходи:

• арешт грошей на банківських рахунках;
• арешт рухомого та нерухомого майна;
• відрахування із зарплати, пенсії або стипендії – зазвичай до 20%, а в окремих випадках до 50%;
• тимчасове обмеження права виїзду за кордон до виконання зобов’язань;
• припинення надання окремих комунальних послуг, якщо законодавство та технічні умови дозволяють це зробити.

Чи можуть забрати квартиру

У разі значної заборгованості виконавча служба може накласти арешт на нерухомість та організувати її продаж через аукціон для погашення боргу. Однак продаж навіть єдиного житла можливий лише за встановлених законом умов.

Зокрема, для звернення стягнення на житлову нерухомість загальна сума заборгованості має перевищувати 20 мінімальних заробітних плат. Тобто сама наявність боргу за комуналку ще не означає автоматичну втрату квартири.