Чи повернеться Ісландія до ЄС? Референдум вирішить долю переговорів

На цьому референдумі ісландці відповідали на запитання, чи повинна країна відновити переговори з Брюсселем. Це голосування стало одним із зобов'язань нового уряду після перемоги на парламентських виборах 2024 року, і його результати очікуються вранці 30 серпня.

Дискусії щодо тісніших зв'язків з Європою посилилися останніми роками. На громадську думку впливають такі чинники, як невизначеність щодо готовності США гарантувати безпеку європейських союзників, загострення геополітичної конкуренції в Арктиці, а також заяви Вашингтона щодо можливого контролю над Гренландією. Прихильники голосування "за" вважають, що зближення з ЄС допоможе впоратися з високою інфляцією та посилить безпеку на тлі зростання напруженості в Арктиці.

Ісландія вже мала досвід зближення з Євросоюзом. Країна вперше подала заявку на членство в ЄС у 2009 році, після початку світової фінансової кризи, яка суттєво позначилася на її економіці. Однак вже у 2013 році переговорний процес був призупинений урядом, який виступав проти вступу до Євросоюзу.

Згідно з останнім опитуванням Gallup від 28 серпня, 51,6% опитаних мали намір проголосувати проти відновлення переговорів, тоді як 48,4% підтримували цю ідею. Це свідчить про глибокий розкол у суспільстві щодо цього питання.

Важливо зазначити, що навіть перемога прихильників переговорів не означатиме миттєвого вступу до ЄС. Це лише відкриє шлях до відновлення переговорів, які, ймовірно, триватимуть кілька років. Після їх завершення має відбутися ще один референдум – вже про сам вступ Ісландії до Європейського Союзу.

Ісландія є членом НАТО і вже має тісні економічні та політичні зв'язки з ЄС, зокрема, входить до Європейського економічного простору та Шенгенської зони. Проте, питання суверенітету, особливо контролю над рибальськими водами, залишається ключовим каменем спотикання.

У 2015 році країна попросила більше не розглядати її як кандидата на вступ, що відображало тодішні настрої проти втрати самостійності. Тепер, нове голосування може змінити цей курс, відкривши шлях до переосмислення відносин з Брюсселем, що, як повідомляє dpa, було анонсовано урядом ще у березні.

"Я думаю, що Ісландії краще залишатися поза ЄС. Для такої маленької країни важливо зберегти якомога більше самостійності", – заявила колишня прем'єрка Катрін Якобсдоттір, висловлюючи побоювання щодо втрати суверенітету.

Результати цього референдуму стануть не просто рішенням про відновлення переговорів, а й відображенням внутрішніх дебатів Ісландії щодо її місця у змінюваному світовому порядку. Чи обере країна шлях тіснішої інтеграції з Європою, чи залишиться на шляху більшої самостійності, стане зрозуміло вже найближчим часом, і це рішення матиме довготривалі наслідки для її майбутнього.