Кремль у паніці: Путін вчетверте розширив охорону з початку війни

Після майже 13 років стабільності, коли центральний апарат Федеральної служби охорони не зазнавав змін, ситуація різко змінилася з кінця 2022 року. Саме тоді розпочалося безпрецедентне розширення штату ФСО, яке продовжується досі. Кожне нове збільшення чисельності співробітників стає негласним індикатором посилення внутрішньої напруги в Кремлі.

Володимир Путін підписав указ, яким вчергове розширив центральний апарат ФСО. Згідно з цим документом, гранична кількість співробітників збільшилася з 785 до 812 осіб. Це рішення стало четвертим з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Попередні збільшення відбулися 1 січня 2025 року (до 785 осіб), 1 січня 2024 року (до 775 осіб) та наприкінці 2022 року, коли чисельність зросла з 725 до 760 співробітників.

ФСО є закритою силовою структурою, яка відповідає за безпеку перших осіб держави: президента, прем'єр-міністра, спікерів палат парламенту, голів вищих судів та генерального прокурора. До її складу входить підрозділ особистої охорони Путіна, який супроводжує його під час поїздок, а також охороняє об'єкти та резиденції. Крім цього, відомство займається спецзв'язком та моніторингом громадської думки.

Після початку війни роль ФСО значно зросла, перетворивши її на самостійний центр впливу завдяки постійному доступу до Путіна та інформації про вищих чиновників. Керує ФСО 61-річний Дмитро Кочнєв, призначений у 2016 році. У 2021 році Кочнєву було присвоєно звання генерала армії — найвище військове звання в Росії, якщо не враховувати маршала.

Останніми місяцями ФСО значно посилила заходи безпеки навколо російського лідера. Причиною цього стали зростаючі побоювання в Кремлі щодо можливих замахів чи спроб державного перевороту. Ці страхи посилилися після затримання американськими військовими президента Венесуели Ніколаса Мадуро. У результаті Путін скоротив кількість візитів і посилив перевірки осіб, з якими зустрічається. Під час травневої поїздки до Казахстану його кортеж супроводжували автомобіль із кулеметною установкою, машина з системою РЕБ та гелікоптер.

Також є інформація, що Путін із родиною майже перестав з'являтися в резиденціях у Москві та на Валдаї, надаючи перевагу тривалому перебуванню в бункерах, зокрема в Краснодарському краї. Він вважає, що завершення війни без захоплення всього Донбасу може поставити під загрозу його життя, і тому, за даними джерел, наближених до Кремля, зробив ставку на подальшу ескалацію. Зазначається, що він скаржився своїм наближеним, що в іншому випадку його "повісять".

На тлі цих подій 31 серпня Путін заявив, що Росія нібито рухається шляхом завершення війни проти України. Цю заяву він зробив під час зустрічі з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді на полях саміту Шанхайської організації співробітництва в Бішкеку. Моді, своєю чергою, порушив тему війни, заявивши, що всі проблеми необхідно вирішувати мирними засобами, і закликав рухатися саме в цьому напрямку.

Постійне збільшення чисельності ФСО, за інформацією The Moscow Times та Telegram-каналу The Moscow Times, відображає глибоку трансформацію в силових структурах Росії. Зростання параної та ізоляції лідера, які проявляються в таких діях, мають значні наслідки для внутрішньої політики та майбутнього країни.

Таке нестримне розширення ФСО, безперечно, свідчить про глибокі зміни у внутрішньому колі Путіна та його сприйнятті загроз. Чи зможе ця посилена охорона забезпечити йому бажану безпеку, чи лише поглибить його ізоляцію, залишається відкритим питанням, що впливатиме на подальші події в регіоні та світі.