Пластик замість бітуму: у США тестують нове дорожнє покриття

У Техасі випробовують дорожнє покриття, в якому частину традиційного бітуму замінили переробленим пластиком. Такий підхід може одночасно зменшити кількість пластикових відходів і зробити асфальт стійкішим до спеки та деформацій.

Про це пише The Economic Times.

Пілотний проєкт реалізувала команда Техаського університету в Арлінгтоні під керівництвом доктора Сахадата Хоссейна.

На односмуговій ділянці траси штату 205 у Роквелі використали близько 4,5 тонни переробленого пластику. Так вдалося покрити майже милю дороги.

Пластикові відходи спочатку очищають і подрібнюють, а потім додають до гарячої асфальтової суміші.

Під дією температури пластик плавиться та змішується з іншими компонентами.

За словами дослідників, така технологія дозволяє замінити приблизно 8–10% традиційного нафтового в’яжучого.

Для Техасу це особливо актуально через сильну спеку. Високі температури можуть прискорювати утворення колій, тріщин і деформацій дорожнього покриття.

Поки що експериментальна ділянка не показала помітного погіршення стану навіть у дні, коли температура повітря перевищувала 38 градусів.

Дослідники порівнюють роль пластику в суміші з арматурою в бетоні. Він має посилювати структуру покриття і допомагати йому краще витримувати навантаження.

Попередні результати вказують, що така дорога потенційно може служити на кілька років довше.

Це своєю чергою може скоротити витрати на ремонт і обслуговування.

Подібні результати отримували й в інших дослідженнях.

Зокрема, під час експериментів із поліетиленом низької щільності додавання 3% такого матеріалу до бітуму підвищувало жорсткість суміші.

За окремими показниками зростання сягало 171% при температурі 25 градусів і 125% при 35 градусах.

Також дослідники фіксували зростання стійкості до колійності та збільшення втомного ресурсу покриття.

Окремий плюс технології — утилізація відходів.

За розрахунками одного з досліджень, на кожен кілометр односмугової дороги можна використати сотні кілограмів пластикового сміття.

Втім, технологія все ще має низку невирішених питань.

Серед них — стабільне постачання чистого та відсортованого пластику, довговічність покриття, можливість його подальшої переробки та ризик виділення мікропластику.

Попередні оцінки свідчать, що мікропластику з такого асфальту може виділятися значно менше, ніж гумових частинок від зношених автомобільних шин.

Проте дослідники наголошують, що цей ризик ще потрібно вивчати на довготривалих польових випробуваннях.

Команда Техаського університету в Арлінгтоні вже подала патентну заявку на свою технологію і планує розширювати тести на інші регіони.

Якщо експеримент покаже стабільний результат, пластик може стати одним із способів одночасно скоротити обсяги відходів і зменшити витрати на ремонт доріг.