Чому Україні треба перевіряти іноземні інвестиції і до чого тут ЄС

Кожен день війни збільшує потреби України у відбудові. Станом на початок року вони оцінювалися урядом та міжнародними партнерами у $588 млрд, а з урахуванням подальших російських ударів по українській інфраструктурі перевищили $600 млрд.

Оскільки шанси отримати компенсації від країни-агресора у найближчі роки лишаються примарними, ключовим джерелом надходження коштів на відновлення має стати іноземний капітал. Природно, Україна повинна докладати значних зусиль для залучення зовнішнього фінансування. 

Але що якщо інвестиція створює загрозу національній безпеці?

Про те, як в Україні планують перевіряти іноземні інвестиції і що вже зроблено на шляху скринінгу, читайте в колонці керівника напряму скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки України (ESCU) Володимира Ланди Ворог у ролі інвестора: як у ЄС борються з небезпечними інвестиціями і що має зробити Україна. Далі – стислий її виклад. 

Автор колонки нагадує, що у липні Україна відкрила переговорний кластер "Зовнішні відносини" в рамках переговорів про вступ до Європейського Союзу, що передбачає гармонізацію національного законодавства з положеннями Регламенту ЄС 2019/452 про скринінг прямих іноземних інвестицій.

"Досі ми не надто просунулися в гармонізації скринінгового законодавства з європейськими нормами", – констатує Володимир Ланда.

Ще минулого року в парламенті зареєстрували два законопроєкти, що пропонують різні моделі скринінгу іноземних інвестицій, але вже цьогоріч група народних депутатів за участю незалежних експертів підготовила і обговорила з міжнародними партнерами доопрацьований законопроєкт, який очікує на реєстрацію в парламенті.

"З урахуванням майбутнього розгляду комітетом, а згодом – у двох читаннях, розробки необхідних підзаконних актів, скринінг інвестицій відповідно до європейської правової рамки запрацює не раніше початку 2028 року", – вважає керівник напряму скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки України (ESCU).

Також, за його словами, на початку 2028-го набудуть чинності зміни до згаданого вище європейського регламенту.  

І якщо зараз країни ЄС відносно самостійні у визначенні потреби у скринінгу інвестицій, то оновлені правила передбачатимуть глибшу гармонізацію відповідних національних законів та глибшу координацію між державами-членами ЄС.

Зміни передбачають і розширення переліку факторів ризику. 

"З огляду на це українська скринінгова рамка має бути націлена на гармонізацію вже з оновленою законодавчою рамкою ЄС навіть попри відсутність чітко визначеного механізму міжнародної координації з країнами-кандидатами. Це дозволить Україні не просто виконати формальну вимогу євроінтеграції, а одразу створити систему, сумісну з майбутніми правилами ЄС", – наголошує Ланда. 

З огляду на старт нового політичного сезону, він закликає не відсунути на другий план рішення, які сприяють збереженню економічної безпеки та є необхідними складовими європейської інтеграції.

Докладніше – в колонці Володимира Ланди Ворог у ролі інвестора: як у ЄС борються з небезпечними інвестиціями і що має зробити Україна.