Росія здешевлює дрони: як Україна готується до найскладнішої зими

Воєнний конфлікт в Україні вступає в нову фазу, де технологічні інновації відіграють ключову роль. Нещодавно стало відомо, що Росія змогла обійти міжнародні санкції та налагодити 3D-друк турбін для своїх реактивних безпілотників. Цей прорив дозволив здешевити вартість кожного дрона до 50-70 тисяч доларів, що значно збільшує їхнє потенційне застосування.

Ця новина викликала значне занепокоєння серед українських військових. За словами джерел у командуванні ППО України, під час нещодавніх атак лише 30% таких реактивних безпілотників вдалося перехопити. Їхня висока швидкість ускладнює роботу протиповітряної оборони, змушуючи використовувати дорогі винищувачі, переносні зенітні ракетні комплекси та зенітні гармати для їх збиття.

Паралельно з посиленням безпілотних атак, Росія нарощує виробництво балістичних ракет, досягаючи показника близько 100 одиниць на місяць. Це відбувається на тлі скорочення постачань засобів перехоплення для України, що створює значний дисбаланс у можливостях протидії.

У відповідь на зростаючі загрози, Україна прискорює підготовку своєї енергетичної інфраструктури до холодів. Програма фізичного захисту енергооб'єктів виконується швидше запланованих темпів, і вже виконано приблизно половину робіт. Перед початком зими країна планує мати близько 14 мільярдів кубометрів газу в запасах, додаткові генерувальні потужності та укріплений захист критичних об'єктів.

У Києві, де цілодобово тривають роботи з укріплення, вже захищено близько двадцяти 110-кіловольтних трансформаторів, які забезпечують роботу міських мереж. Для захисту обладнання використовують металеві конструкції та бетонні укріплення. Проте, великі теплоелектроцентралі столиці, через їхні розміри, залишаються вразливими до потужних атак.

Ситуація з енергетичною безпекою України ускладнюється не лише атаками, але й вразливістю міської інфраструктури. Окремі підстанції навколо Києва не мають резервних джерел живлення, а сполучення столиці з атомними електростанціями, які забезпечують значну частину електроенергії, залишається потенційно вразливим. У разі масованого пошкодження енергооб'єктів під загрозою може опинитися водопостачання, каналізація та централізоване опалення.

Серед 15 тисяч будівель Києва близько 2500 не забезпечені резервними джерелами тепла. Подібні наслідки російських атак можуть відчути й інші великі українські міста, такі як Одеса та Кривий Ріг, де знищення місцевих генерувальних потужностей створить значні проблеми з електропостачанням.

Генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що «концентрований балістичний удар може знищити будь-яку з наших електростанцій», підкреслюючи масштаб загрози. Він також додав, що останні чотири місяці характеризувалися рекордною кількістю російських ударів.

Україна входить у новий опалювальний сезон, озброєна посиленою інфраструктурою, але стикається з новими, більш підступними загрозами. Майбутнє значною мірою залежатиме від здатності країни адаптуватися до цих викликів, захистити своїх громадян та критично важливі об'єкти від нещадних атак.