Школа, якій не страшна війна: що збудували для 700 українських дітей

У Гатному створили підземний навчальний простір площею понад 1000 квадратних метрів. Як він допомагає організувати безпечне навчання дітей під час війни.

Про що ви дізнаєтесь:

• У Гатному звели підземну школу для 700 дітей
• Укриття має класи, їдальню та спортзал

Повернення школярів до повноцінного очного навчання стало одним із головних пріоритетів для багатьох українських громад. Наразі діти гостро відчувають брак живого спілкування з однолітками та вчителями, проте гарантувати їхню безпеку у звичайних шкільних приміщеннях під час повітряних тривог практично неможливо. Щоб розв'язати цю проблему, у селі Гатне біля Києва втілили масштабний архітектурний проєкт, який демонструє сучасний підхід до безпеки в навчальних закладах. Детальніше розповість Главред.

Як повідомляє телеканал 2+2, поруч із місцевим ліцеєм звели підземний навчальний простір площею понад 1000 квадратних метрів. Він суттєво відрізняється від звичайних темних підвалів: простір продумали до найдрібніших деталей, аби одночасно розмістити до 700 дітей. Укриття обладнали повноцінними навчальними класами з інтерактивними дошками, просторою їдальнею, спортивною залою для активностей і навіть душовими кімнатами. Системи життєзабезпечення та фільтрації повітря забезпечують автономність приміщення та підвищують рівень захисту дітей у надзвичайних ситуаціях.

Подібні проєкти змушують замислитися над тим, якими можуть бути навчальні заклади майбутнього в умовах постійних безпекових викликів. Створення автономних просторів нерідко пов'язане з особистим досвідом фахівців, які на власні очі бачили наслідки війни та прагнуть створити для дітей максимально безпечні умови.

Одного разу я відвідав школи й в одній із них побачив, як після нічної атаки на Київ діти спали прямо на подушках у кімнаті психологічної допомоги. І я зрозумів, що людям потрібне місце, де вони можуть спокійно відпочити й спати, - пригадує архітектор та засновник дизайн-компанії Павло Пекер.

Спираючись на цей досвід, фахівці почали шукати нові рішення для захисту учнів. Серед них - адаптація старих книгосховищ у вишах Києва та Дніпра під надійні укриття, а також проєктування повністю автономних підземних навчальних комплексів.