Петиція про Потапа: 25 000 голосів вимагають позбавити звання

Наприкінці серпня 2026 року на офіційному сайті електронних петицій Офісу президента України з'явилося звернення, яке швидко привернуло увагу громадськості. Авторка петиції, Катерина Таран, закликала президента розглянути питання про позбавлення Потапа звання «заслужений артист України», стверджуючи, що його публічна діяльність суперечить статусу нагородженої особи.

Катерина Таран, ініціюючи петицію, вказувала на кілька ключових аспектів поведінки артиста. Вона зазначала, що Потапенко популяризує російське культурно-мовне середовище, взаємодіє з «представниками держави-агресора», а також применшує роль державної мови. Ці аргументи стали основою для вимоги переглянути його статус в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Одним із каталізаторів громадського невдоволення стало відео, опубліковане Потапом в Instagram разом із Настею Каменських. У ньому вони розкритикували заклики до українців не говорити російською мовою, що багато хто сприйняв як знецінення української мови. Це відео з'явилося через два дні після початку збору голосів, посиливши дискусію навколо мовного питання та ролі публічних осіб.

Всього за шість днів петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів, що є рекордно швидким темпом для подібних звернень. Цей факт свідчить про значний суспільний резонанс і бажання громадян бачити відповідність між публічною діяльністю та почесними званнями, особливо в період війни.

Після того, як петиція досягла порогу розгляду, її було передано на розгляд президенту. Згідно з Законом України №4074-IX від 20 листопада 2024 року, який передбачає позбавлення державних нагород осіб, що популяризують державу-агресорку, президент може доручити компетентним державним органам перевірити діяльність Олексія Потапенка та, у разі підтвердження фактів, ініціювати процедуру позбавлення його звань.

Сам Потап вже відреагував на ініціативу, заявивши про готовність добровільно відмовитися від звання, якщо це допоможе, водночас в'їдливо зазначивши, що «в Україні, мабуть, закінчилися інші проблеми». Він також підкреслив, що українцям не потрібне «полювання на відьом» та пошук артиста для «символічного покарання». Лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, зі свого боку, зауважив, що питання позбавлення звань має бути обґрунтованим, адже звання Потапу було присвоєно у червні 2020 року.

Дана ситуація підкреслює зростаючу вимогу суспільства до відповідальності публічних осіб, особливо тих, хто носить державні почесні звання. Під час повномасштабної війни, коли питання національної ідентичності та культурної самобутності набувають особливої гостроти, будь-які дії, що можуть трактуватися як підтримка агресора або применшення ролі державної мови, зустрічають жорстку критику. Цей інцидент є частиною ширшого руху за деколонізацію українського культурного простору та посилення національної свідомості.

Позбавлення звання «заслужений артист України» має не лише символічні наслідки. Разом зі статусом артист втрачає права та пільги, які надавалися у зв'язку з ним, зокрема право на пенсію за особливі заслуги перед Україною, що становить 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Це створює прецедент для оцінки публічної діяльності та її відповідності високим стандартам, очікуваним від носіїв державних нагород.

«Ця петиція не спрямована на обмеження свободи слова, свободи творчості чи права особи проживати за межами України. Її метою є надання належної правової оцінки публічної діяльності особи, яка має державне почесне звання України, з урахуванням умов повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України», – зазначила авторка петиції Катерина Таран.

«В Україні, мабуть, закінчилися інші проблеми. Українцям не потрібне „полювання на відьом“ і пошук артиста, якого можна „символічно покарати“», – Потап заявив, коментуючи ініціативу про позбавлення його звання. Також відповідна Публікація від POTAP (@realpotap) поширилася в Instagram.

Історія з петицією щодо Потапа стала яскравим прикладом того, як суспільний голос може впливати на оцінку діяльності публічних осіб, вимагаючи прозорості та відповідальності. Цей випадок залишає відкритим питання про майбутнє артиста та про те, як Україна продовжить формувати свій культурний простір, де державні нагороди будуть не лише відзнакою таланту, а й свідченням бездоганної громадянської позиції.