Буданов розкриває таємниці: неформальні контакти з Костюковим та Пригожиним

Історія цих неформальних зв'язків розпочалася у 2022 році, коли Україна та Росія, за посередництва Туреччини, вперше сіли за стіл переговорів. Першою темою обговорення було забезпечення функціонування чорноморських судноплавних каналів для перевезення зерна. Діалог, що мав на меті налагодження життєво важливих морських шляхів, став початком довготривалої та складної комунікації.

Кирило Буданов, як офіцер військової розвідки, підкреслював, що для нього підтримання каналів зв’язку з противником є звичайною частиною роботи. Він підійшов до цих переговорів з розумінням того, що навіть під час активних бойових дій сторони мають підтримувати комунікацію, адже зрештою їм доведеться шукати рішення для завершення війни. Цей прагматичний підхід дозволив Буданову вести діалог там, де інші бачили лише протистояння.

Ці контакти не припинилися навіть після операції українських Сил оборони проти позицій ГРУ на цементному заводі у Вовчанську у 2024 році, внаслідок якої російська сторона зазнала значних втрат. Незважаючи на загострення конфлікту, Буданов та Костюков продовжували спілкуватися, що свідчить про глибоке розуміння обома сторонами необхідності хоча б мінімального діалогу.

Паралельно з контактами з ГРУ, Кирило Буданов також регулярно спілкувався з Євгеном Пригожиним, засновником ПВК «Вагнер». Цей діалог тривав до моменту заколоту найманців проти російського керівництва у 2023 році. Через кілька тижнів після спроби заколоту, Пригожин загинув у серпні 2023 року внаслідок падіння його літака, на борту якого він перебував разом з іншими представниками ПВК «Вагнер».

За роки цих неформальних переговорів, за словами Буданова, вдалося досягти значних результатів, зокрема у питаннях обміну військовополоненими. Ці досягнення підкреслюють важливість збереження каналів зв’язку, навіть коли довіра між сторонами відсутня.

У січні 2026 року Кирило Буданов погодився стати керівником апарату президента України, і однією з причин його переходу на цю посаду була можливість продовжувати роботу з переговорним напрямком. Він вірить, що навіть без довіри діалог має зберігатися, оскільки війна не може тривати вічно, і зрештою сторони будуть змушені шукати рішення.

Ці переговори відбувалися на тлі загальних спроб знайти шляхи до миру. Зокрема, спецпосланець Трампа Стів Віткофф, а також російські та українські переговірники скоротили 20-пунктовий мирний план до двох ключових невирішених пунктів: управління окупованою Росією атомною електростанцією (ЗАЕС) та контроль над територією, яку Україна утримує у східному регіоні Донбасу. Ці складні питання залишаються предметом обговорень.

Під час переговорів в Абу-Дабі Кирило Буданов намагався змінити тон діалогу з російською стороною. Він закликав російську делегацію визначити конкретну мету, зокрема напрацювати можливі компроміси щодо управління Донбасом після завершення війни, і спільно працювати над її досягненням. Це підкреслює його прагнення до конструктивного діалогу, незважаючи на складність ситуації.

«За ці роки нам вдалося багато чого досягти, зокрема з питань військовополонених», — зазначив Кирило Буданов в інтерв'ю The New York Times.

«Я офіцер військової розвідки. Усе своє життя я перебуваю в діалогах і комунікаціях. Для мене це нескладно», — пояснив він свою здатність підтримувати контакти з противником.

«Звісно, ми не можемо довіряти один одному, тому що ми перебуваємо у стані війни. Це логічно й зрозуміло. Водночас обидві сторони розуміють, що їм потрібно шукати рішення. Війна не може бути вічною», — додав керівник ОП.

Розкриття цих неформальних каналів зв'язку підкреслює складність та багатогранність сучасної дипломатії, де за лаштунками конфлікту можуть відбуватися неочікувані діалоги. Вони демонструють, що навіть у найтемніші часи конфлікту, пошук шляхів до порозуміння залишається життєво важливим, адже зрештою, кожній війні настає кінець, і тоді виникає потреба у відновленні зв'язків.