Меґґі Джилленгол забракувала ШІ у короткометражці про Мерилін Монро
Режисерка та голова журі поточного Венеційського кінофестивалю Меґґі Джилленгол наклала згенероване ШІ обличчя Мерилін Монро на Дакоту Джонсон, і в підсумку відкинула весь результат. Це сталося під час роботи над короткометражкою Flesh Impact, яку показують у Венеції цього тижня.
Фільм розповідає про 100-річну Мерилін Монро з флешбеками до її 30-річної версії, яку і грає Джонсон. Замовники проєкту від початку попросили Джилленгол використати ШІ. Вона погодилась спробувати, тож команда використала ліцензовані фільми з Монро, натренувала на них модель і перенесла згенероване обличчя зірки на обличчя Джонсон.
“Я просто пішла на це. Мені було цікаво, хотілося подивитися” — пояснила акторка під час симпозіуму на Венеціанському кінофестивалі. Результат не просто не сподобався Джилленгол, а, на її думку, зруйнував саму суть проєкту: “Те, що Дакота передавала через гру, було таким живим, людяним, зворушливим. В ШІ-версії цього не залишилось зовсім”.
За її словами, ШІ прибрав саме те, заради чого фільм взагалі знімався. Тобто генеративна модель відтворила зовнішність, але знищила живу присутність. Це не технічний баг, а принципове обмеження інструменту, коли він накладається на живий перформанс.
Але найгостріше питання — не естетичне, а економічне. Джилленгол навела аргумент, який чула від прихильників ШІ у кіно: фільм за $40 мільйонів можна буде зробити за $4 мільйони, а колись і за $40 тисяч. Звучить як вікно для нових можливостей, але режисерку бентежить такий перебіг подій з огляду на ризики для ринку та традиційного кіновиробництва:
“Хто взагалі заробляє на цій “демократизації’? Ті, хто її продає” — зауважила постановниця під оплески у залі, маючи на увазі, що ШІ у кіно як інструмент просувають компанії, яким належать ці інструменти.
Окрім творчих недоліків, постановниця звернула увагу на значні екологічні проблеми, пов’язані з обчислювальними центрами обробки даних, та згадала застереження Джеффрі Гінтона, якого називають “хрещеним батьком ШІ”. Вона згадала його ідею про необхідність програмування штучного інтелекту материнським інстинктом, оскільки це та модель, коли менш розвинена істота, як-от немовля, взаємодіє з більш розвиненою, тобто матір’ю, з точки зору певних пріоритетів для останньої.
.
Джерело: Variety

