Зникнення Генпрокурора: Кравченка знайшли в київській клініці після операції "Карфаген"

Ранок 4 вересня розпочався з новин про масштабну спецоперацію "Карфаген", яку проводили Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. В її рамках викривали злочинну організацію, очолювану, за даними слідства, одним із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора. Організація була пов'язана з "кришуванням" шахрайських кол-центрів та легалізацією злочинно отриманого майна.

Згодом стало відомо, що після старту спецоперації генеральний прокурор Руслан Кравченко зник зі зв'язку. Остання інформація вказувала на те, що посадовець заїхав до Урядового кварталу, після чого його бачили в Офісі Президента, а далі його місцеперебування стало невідомим. Журналіст-розслідувач Михайло Ткач публічно повідомив про зникнення генпрокурора, викликавши значний резонанс.

Напередодні Офіс Генерального прокурора заперечив інформацію про нібито обшуки у Руслана Кравченка, наголосивши, що ні в його кабінеті, ні за місцем проживання слідчих дій не проводили. Однак Михайло Ткач стверджував, що НАБУ та САП все ж проводили обшуки у Кравченка, що посилило суперечності.

Після більш ніж 12 годин невизначеності джерела ZN.UA та журналіст Михайло Ткач повідомили, що Руслана Кравченка знайшли в одній із київських клінік. За інформацією ЗМІ, генпрокурор перебував у медичному закладі "Добробут" на Новопечерських Липках, що розвіяло чутки щодо його місцеперебування, але додало запитань щодо обставин.

Антикорупційні органи оприлюднили нові записи в рамках операції "Карфаген", де фігурує особа під кодовим ім'ям "Шеф". Розслідувачі не називають його імені, але зазначають, що він раніше очолював податкову і на записах його називають по батькові – Андрійович. Ці факти можуть вказувати на те, що "Шефом" може бути саме Руслан Кравченко.

Наразі НАБУ та САП викрили п'ятьох учасників злочинної організації. Їхні дії попередньо кваліфікують за статтями 255 (створення та керівництво злочинною організацією або участь у ній) та 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. Офіс Генерального прокурора заявив про готовність сприяти антикорупційним органам у розслідуванні та відсторонити співробітника, щодо якого проводиться перевірка.

За даними слідства, посадовець Офісу генпрокурора створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року, залучивши до схеми чинних працівників органів прокуратури та наближених неофіційних осіб. Учасники угруповання отримували хабарі за неперешкоджання незаконній діяльності кол-центрів, які ошукували громадян України та іноземців. Отримані кошти легалізовували через різні схеми, включаючи придбання нерухомості, коштовностей та іншого цінного рухомого майна, а також розміщення грошей на рахунках близьких осіб.

Зокрема, понад 20 мільйонів гривень було витрачено на придбання нерухомості та коштовностей, а ще понад 12 мільйонів гривень становить мінімальна ринкова вартість активів, які керівник організації, за даними НАБУ, перереєстрував на третіх осіб, щоб приховати реального власника. Серед цих активів – нерухомість в апарт-комплексі поблизу Карпат. Також понад 10 мільйонів гривень учасники угруповання розмістили на банківських рахунках близьких осіб, оформлюючи ці кошти як легальні доходи від нібито підприємницької діяльності.

"Вони напевне думають, що якщо генпрокурор сховався, то обшуки не рахуються? На такому високому рівні — це, напевне, перший такий випадок", — написав український журналіст-розслідувач Михайло Ткач, коментуючи ситуацію зі зникненням генпрокурора.

Історія зі зникненням Генерального прокурора Руслана Кравченка на тлі масштабної антикорупційної спецоперації підкреслює складність боротьби з корупцією на високих рівнях. Подальші розслідування мають встановити всі обставини справи та роль кожного фігуранта, щоб пролити світло на можливі зловживання та відновити довіру до правоохоронних органів.