Європа перед вибором: чому довготривала війна з Росією може стати фатальною?

На тлі зростаючої напруженості та потенційних загроз, європейські оборонні чиновники та експерти, які співпрацюють з НАТО, зібралися на форумі Мюнхенської конференції з безпеки. Головним питанням, що викликало тривогу, стала здатність Європи витримати тривалу війну на виснаження з Росією, якщо між ними виникне прямий військовий конфлікт. Цей страх підкреслює глибокі структурні проблеми, з якими стикається континент.

Учасники дискусії швидко дійшли висновку, що однією з ключових перешкод є не військова міць як така, а скоріше недостатня психологічна та соціальна готовність європейських суспільств до тривалого протистояння. Такий стан справ змушує планувальників НАТО орієнтуватися на сценарії, де будь-який потенційний конфлікт має бути завершений відносно швидко.

Проблема ускладнюється тим, що Росія, ймовірно, вже досягає успіхів у гібридній війні проти Заходу. Вона впливає на суспільні настрої, підриваючи політичну волю європейських держав. Зростання підтримки проросійських та ультраправих політичних сил у ключових країнах Європи є яскравим свідченням цього впливу.

Британський дипломат визнав, що західні уряди недостатньо пояснювали громадянам масштаб загрози з боку Росії. Це ускладнює переконання виборців у необхідності збільшення оборонних витрат, особливо якщо це вимагає скорочення соціальних програм.

На тлі цієї ситуації, п'ять ключових європейських військових держав — Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Польща — вже обговорюють тіснішу координацію. Вони зосереджені на спільних закупівлях систем протиповітряної та протиракетної оборони, засобів далекобійного ураження та космічних систем раннього попередження, що наразі значною мірою забезпечуються США.

Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер відзначив, що Європа «стагнує» саме тоді, коли зовнішні загрози набувають надзвичайно серйозного характеру. З огляду на перспективу скорочення американської військової присутності, європейські країни, ймовірно, муситимуть взяти на себе значно більшу відповідальність за власну конвенційну оборону.

Загроза гібридної війни з боку Росії також посилилася на тлі звинувачень у диверсіях та інших операціях у європейських країнах. Німеччина офіційно поклала на Москву відповідальність за спробу атаки безпілотником біля аеропорту Лейпциг/Галле, що призвело до закриття російського генконсульства в Бонні.

У дискусії також було наголошено на ролі України. Вольфганг Ішингер назвав українську армію найбільшою та найсильнішою в Європі, припустивши, що в майбутньому Україну можна буде залучити до нового формату європейської оборонної координації. Цей досвід, зокрема у виробництві безпілотників, може бути корисним для всієї Європи.

Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер заявив, що Європа «стагнує» саме тоді, коли зовнішні загрози набувають надзвичайно серйозного характеру.

Один із британських дипломатів визнав, що західні уряди недостатньо пояснювали громадянам масштаб загрози з боку Росії, про що пише The Guardian.

Перед Європою стоїть складний виклик: не лише нарощувати військовий потенціал, а й консолідувати суспільну волю для протистояння зовнішнім загрозам. Усвідомлення цієї необхідності та координація зусиль є ключем до забезпечення стабільності та безпеки континенту в мінливому світі.