Ключові переговори в Москві: чи знайшли посланці Трампа шлях до миру?

Напружена атмосфера огорнула Кремль, коли 5 вересня 2026 року Стів Віткофф і Джаред Кушнер, вперше з січня, прибули до Москви. Вони несли із собою пропозиції щодо припинення війни, і сподівання на прорив були високими. Понад три години Путін провів переговори з американськими посланцями, які стали важливим етапом у пошуку мирного врегулювання.

Помічник Путіна Юрій Ушаков назвав зустріч «дуже корисною», зазначивши, що американські представники «виклали низку ідей щодо можливих шляхів врегулювання». Проте, жодних конкретних деталей щодо цих пропозицій не було розкрито. Окрім українського питання, сторони обговорювали економічні питання та потенційні великі взаємовигідні російсько-американські проєкти.

Російський лідер у відповідь заявив американцям, що Росія нібито «досягає реального прогресу» на полі бою та впевнена у досягненні своїх цілей. Він також наголосив на необхідності усунути «всі першопричини конфлікту», маючи на увазі вимогу щодо передачі чотирьох областей та відмови України від вступу до НАТО.

Попри тривалі переговори, прориву досягнуто не було. Представник Білого дому охарактеризував зустріч як «змістовну», обіцяючи оголосити подальші кроки найближчими тижнями. Самі Віткофф і Кушнер коментарів не надавали, одразу після розмови вилетівши з Москви.

Попередня інформація, отримана Reuters від джерела, близького до Кремля, ще до початку поїздки, вказувала на те, що Путін досі має намір захопити нові території, зокрема частину Донецької області, що залишилася. Він висловив впевненість, що це станеться до кінця року, що суперечить оцінкам західних військових аналітиків.

Наступного дня, 6 вересня, американські посланці мають зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у Києві. Ця зустріч відбудеться на тлі незмінної позиції Кремля, яка полягає у вимозі до України передати Росії всю територію чотирьох областей, на які претендує Москва, а також відмовитися від планів вступу до НАТО.

Позиція Кремля щодо врегулювання конфлікту залишається незмінною протягом останніх років. Москва неодноразово робила подібні заяви від початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Це ускладнює дипломатичні зусилля, оскільки Україна відмовляється віддавати території, які вона ціною великих втрат змогла захистити, і вважає подібні умови фактично капітуляцією.

В Укрінформу перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця висловив думку, що Путін не має зацікавленості у переговорах про завершення війни, а з початком холодів його готовність до діалогу може ще більше знизитися. Він вважає, що Кремль розраховує на ослаблення України протягом зимового періоду. Водночас Київ не має наміру згортати дипломатичний напрям, вважаючи таку відмову помилковим і небезпечним рішенням.

Юрій Ушаков, помічник Путіна, заявив, що зустріч була «дуже корисною» і американські представники «виклали низку ідей щодо можливих шляхів врегулювання».

Попри відсутність прориву у московських переговорах, візит посланців Трампа до Києва свідчить про продовження дипломатичних зусиль. Майбутня зустріч із Володимиром Зеленським стане ключовим моментом у розвитку подій, хоча значні розбіжності в позиціях сторін створюють серйозні виклики для досягнення тривалого миру.