Від річкових БЕКів до авіації: як Україна посилює оборону від «Шахедів»

На початку цієї історії, на водних просторах, де російські «Шахеди» часто використовують морські та річкові шляхи, розгортається перший ешелон оборони. Командир морської компоненти спецпідрозділу активних дій ГУР МО України «FERRATA» з позивним «Дев’ятий» розповів, що тут можуть діяти безекіпажні платформи з дронами-перехоплювачами. Ці платформи, здатні до швидкого та прихованого переміщення, виявляють цілі та завдають по них ударів.

Одним із таких рішень є платформа KATRAN X1.2, яка, за словами «Дев’ятого», несе 23 перехоплювачі та може одночасно запускати 8 дистанційно керованих дронів. Такий залп розрахований на ураження приблизно 5–7 «Шахедів», перетворюючи БЕК на мобільний елемент ППО на водних напрямках. Проте, як зазначає «Дев’ятий», це лише один із багатьох рубежів захисту.

На вищих ешелонах, де дрони-перехоплювачі вже не дістають, вступає в гру авіація. Російські БпЛА можуть заходити на висотах від 2 до 5 тисяч метрів зі швидкістю 380–500 км/год, а на висотах від 5 до 10 тисяч метрів — близько 230–350 км/год. Авіаційний експерт Володимир Васильєв пояснив, що швидші та висотніші ворожі БпЛА виходять за аеродинамічні можливості гелікоптерів, переносячи значне навантаження на винищувальну авіацію.

Це ставить питання не тільки про ресурси, але й про вартість. За оцінками Васильєва, година польоту винищувача коштує близько 23–25 тисяч доларів, Мі-8 — 5–6 тисяч, тоді як легкого турбогвинтового літака — лише 1,5 тисячі доларів. Саме тому Васильєв пропонує використовувати легкі турбогвинтові літаки як додатковий засіб боротьби з ударними БпЛА, що дозволить здешевити перехоплення та зняти частину навантаження з винищувачів.

Україна вже активно працює в цьому напрямку, маючи підготовлених пілотів, готових освоїти нові літаки. Отже, питання полягає не лише в технології, а й у впровадженні таких машин у систему протиповітряної оборони. За даними Defence Express та OSINT-дослідників, на узбережжі озера Донузлав виявлено 21 захищений елінг з маскуванням, ґрунтовими шляхами, складами та майстернями для утримання та обслуговування безекіпажних катерів.

Спільна логіка «Дев’ятого» та Володимира Васильєва полягає в тому, щоб знищувати кожну групу «Шахедів» протягом усього їхнього маршруту: БЕКи з дронами-перехоплювачами на морі та річках, мобільні групи та легка авіація на інших ділянках, і винищувачі з традиційними засобами ППО далі. Ця бойова робота має починатися від самого кордону, адже захист від масованих дронових атак – це не пошук одного «купола», а система послідовних рубежів, кожен з яких має усунути свою частину цілей, перш ніж вони досягнуть українських міст.

Росія продовжує модифікувати тактику застосування ударних дронів, підвищуючи їхню швидкість та змінюючи висоти польоту й маршрути. Ці дії вимагають від України адаптувати свою протиповітряну оборону, переходячи до комплексного підходу, що передбачає залучення різних типів засобів для перехоплення цілей на різних ділянках їхнього шляху.

Протиповітряна оборона порівнюється з парканом, у якому ворог постійно шукає слабкі місця. Це підкреслює відсутність універсального засобу проти «Шахедів» і необхідність використання різноманітних інструментів для протидії загрозам, що надходять з різних висот та на різних швидкостях.

«Різні висоти, різні швидкості — різні інструменти», — пояснив Володимир Васильєв.

«Бойова робота, — наголосив «Дев’ятий», — має починатися ще від кордону.»

Історія розгортання багатоешелонованої системи захисту від «Шахедів» свідчить про глибоке розуміння викликів та інноваційний підхід до оборони. Це не просто технологічна гонка, а постійна адаптація та воля до захисту, що формує майбутнє протиповітряної оборони України.