/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2Fcd09a934e57c752324ec5fdebf3b36a4.png)
ОСББ перетворюються на "маленькі держави": експерт пояснив, що мають вимагати мешканці
ОСББ не може просто проігнорувати мешканця, який хоче отримати інформацію про діяльність об’єднання. Це показала судова справа на Черкащині, де співвласник будинку звернувся до правління із масштабним запитом, але взагалі не отримав відповіді.
Йдеться про ОСББ «Радонівський-93» у Звенигородці. У грудні 2025 року мешканець попросив надати інформацію про роботу правління, виконані ремонти, підрядників, доходи та витрати. Також він хотів ознайомитися зі статутом, протоколами зборів, фінансовими звітами, договорами та іншими документами.
Правління на запит не відповіло. Пізніше голова ОСББ заявив у суді, що чоловік нібито не є власником квартири. У реєстрі житло було оформлене на його дружину. Суд із таким підходом не погодився.
Квартиру придбали під час шлюбу, тому вона є спільним майном подружжя. Чоловік відповідно має статус співвласника. Перша інстанція визнала бездіяльність ОСББ незаконною та зобов’язала розглянути запит і надати на нього обґрунтовану відповідь протягом 15 днів після набрання рішенням законної сили.
Водночас суд не зобов’язував ОСББ автоматично видати мешканцю абсолютно всі документи з його великого переліку. Це важлива деталь справи. Йшлося саме про обов’язок розглянути звернення та дати мотивовану відповідь.
Ситуацію прокоментував економічний експерт Олег Попенко. На його думку, проблема значно ширша за один конфлікт між мешканцем і головою правління. Він вважає, що після поширення моделі ОСББ в Україні в багатьох будинках виникла ситуація, коли правління фактично отримує значний вплив на фінанси та управління майном співвласників.
Попенко звертає увагу на просту річ: ОСББ створюють самі мешканці, а гроші до об’єднання надходять саме від співвласників. Тому, на його думку, мешканці не повинні сприймати голову ОСББ як власника будинку, який може одноосібно вирішувати, яку інформацію показувати, а яку залишати за зачиненими дверима.
Експерт також порівнює ОСББ із невеликою компанією. Об’єднання має рахунок, збирає кошти, укладає договори, наймає працівників і замовляє ремонтні роботи. Саме тому, переконаний Попенко, питання контролю за такими витратами не можна відсувати на другий план.
Позиція Верховного Суду загалом також свідчить про те, що співвласники мають право отримувати інформацію та доступ до визначених законом і статутом документів ОСББ. При цьому це право не є необмеженим: персональні дані та інша інформація з обмеженим доступом можуть бути вилучені або приховані.
Також, помилка в протоколі більше не скасує рішення ОСББ: Верховний Суд пояснив нові правила

