У Польщі посилилися антиукраїнські настрої: Politico назвало причини

Посол України в Польщі Василь Боднар вважає, що українська тематика перетворилася на інструмент внутрішньої політичної боротьби в країні.

Коротко:

• Українці дедалі частіше говорять про страх
• Антиукраїнські настрої призводять до нападів
• Українське питання може вплинути на вибори

У Польщі помітно погіршується ставлення частини суспільства до українців. Водночас зростає кількість злочинів на етнічному ґрунті проти громадян України.

Як пише Politico, українська тема дедалі частіше стає інструментом політичної боротьби польських націоналістичних і праворадикальних сил напередодні парламентських виборів 2027 року. При цьому зміну суспільних настроїв пов’язують не лише з політичною риторикою, а й із державною політикою.

Праві політики дедалі активніше говорять про витрати на підтримку українців і пов’язують їхнє перебування в Польщі з додатковим навантаженням на соціальну систему. Паралельно вони порушують питання складних сторінок польсько-української історії.

Особливо яскраво така риторика проявилася під час президентської кампанії 2025 року. Українців стали частіше зображати як людей, які отримують соціальні виплати за рахунок польських платників податків.

Додаткову напруженість викликали історичні суперечки між двома країнами. Зокрема, ситуація загострилася після рішення Києва назвати військову частину на честь Української повстанської армії.

Праворадикальні політики швидко використали цю тему. Лідер партії "Конфедерація польської корони" Гжегож Браун заявив, що Україна нібито не є союзником Польщі.

У свою чергу, представник партії "Право і справедливість" Пшемислав Чарнек виступив за призупинення військової допомоги Україні доти, доки Київ не змінить свою історичну політику.

Посол України в Польщі Василь Боднар вважає, що українська тематика перетворилася на інструмент внутрішньої політичної боротьби в країні.

Українці дедалі частіше говорять про страх

Зміну ставлення до українців відчувають і ті, хто живе в Польщі.

Українка Олена, яка працює екскурсоводом у Варшаві, розповіла, що після кількох років життя в країні вперше зіткнулася з настільки сильним почуттям відчуженості.

"Мені знадобилося чимало часу, щоб інтегруватися, але я ніколи не відчувала себе настільки відчуженою, як за останній рік", - розповіла вона.

За словами жінки, тепер вона намагається рідше розмовляти українською в громадських місцях. Крім того, вона почала сильніше хвилюватися за своїх друзів і родичів, які перебувають у Польщі.

Про погіршення ставлення до українців свідчать і результати соціологічних досліджень. Згідно з даними CBOS, у січні 2026 року симпатію до українців відчували 29% поляків. Ще у 2023 році цей показник становив 51%.

При цьому 43% учасників опитування заявили про антипатію до українців. Серед основних причин погіршення відносин 45,4% респондентів назвали історичні суперечки між країнами, а 36,4% - соціальні пільги, що надаються українцям.

Антиукраїнські настрої призводять до нападів

За даними Politico, зростання негативної риторики супроводжується збільшенням кількості злочинів проти громадян України.

Польська газета Rzeczpospolita з посиланням на дані поліції повідомила, що в першій половині 2026 року правоохоронці отримали 180 повідомлень про злочини на етнічному ґрунті, жертвами яких стали українці. Це приблизно на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

На початку 2026 року польська влада сформувала 50 спеціалізованих прокурорських груп для розслідування злочинів, скоєних на ґрунті ненависті. З лютого по червень прокуратура передала до суду 283 подібні справи.

У понад 80% випадків потерпілими були українці. Для порівняння: у 2023 році їхня частка серед жертв таких злочинів становила 74%, а у 2014 році - лише 4%.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що нападники почали почуватися впевненіше, оскільки розраховують на політичну підтримку.

"Ми маємо вести рішучу боротьбу з цим насильством", - наголосив глава польського уряду.

Українське питання може вплинути на вибори

Politico зазначає, що парламентські вибори в Польщі відбудуться у 2027 році. За голоси виборців боротимуться правляча коаліція на чолі з Туском, партія "Право і справедливість", а також кілька праворадикальних політичних сил.

На цьому тлі українська тема, ймовірно, й надалі залишатиметься одним із інструментів передвиборчої боротьби. Політики можуть використовувати питання міграції, соціальних виплат та історичних розбіжностей для мобілізації свого електорату.

При цьому Польща продовжує залишатися одним із ключових партнерів України у протистоянні російській агресії.

Посол України Василь Боднар закликав польських політиків, представників влади та ЗМІ утримуватися від заяв, які можуть посилювати напруженість і поглиблювати розбіжності між польським та українським суспільствами.

Що чекає на українців у Польщі - думка експерта

В інтерв’ю "Главред" директор Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик заявив, що напади та прояви ворожості щодо українців у Польщі можуть тривати. Водночас українцям не варто поспішно залишати країну, якщо польські правоохоронні органи продовжують оперативно реагувати на такі випадки.

За його словами, поки польська поліція розшукує та притягує до відповідальності винних у нападах, у країні зберігається правова держава, якою українцям варто користуватися.

"Я не виключаю продовження погромів у Польщі. Я не хочу закликати українців повертатися або виїжджати з Польщі. Поки в Польщі оперативно розшукують і карають винних у нападах на українців, там зберігається правова держава. І цим варто скористатися", - заявив Кулик.

Відносини України та Польщі - новини за темою

Нагадаємо, раніше директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик зробив важливу заяву щодо антиукраїнської риторики в Польщі. Він підкреслив, що пік загострення відносин суттєво вплине на подальший розвиток дискусії навколо міграції та безпеки, посилюючи тиск на двосторонні контакти. Наразі ситуація залишається під контролем.

Зазначимо, що віце-прем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш під час інтерв’ю заявив про необхідність перегляду історичної політики щодо ОУН та УПА. За його словами, умови вступу України до ЄС допоможуть знизити напругу в діалозі між Києвом і Варшавою та створити основу для подальших переговорів.

Як раніше повідомляв "Главред", Ігор Таро висловив позицію щодо статусу тимчасового захисту та підтримки українських біженців. Таро звернув увагу на складні нововведення для біженців і закликав профільні відомства координувати практичні кроки для мінімізації соціальної напруженості.