/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F25e87251-2fde-4e42-967e-27154b7950d8.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F25e87251-2fde-4e42-967e-27154b7950d8.jpeg)
Дональд Францішек Туск: колишній голова Ради Європи, який був одним із найбільш високооплачуваних світових політиків
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fe0897cb0-dde1-4dc5-b23e-171765a0a8b0.jpeg)
Дональд Францішек Туск – колишній прем'єр-міністр Польщі, ексголова Європейської Ради та нинішній президент Європейської народної партії, якого звинувачували у державній зраді.
Біографія
Дональд Туск народився 22 квітня 1957 року в місті Ґданськ у Польщі. Він має кашубські корені (національна меншина в Польщі). Батько Дональда був ремісником.
Освіта
Спершу Дональд Туск закінчив ліцей, а далі протягом 1976-1980 років навчався в Ґданському університеті на історичному факультеті.
Дональд Туск має більш ніж 200 власних публікацій та є автором кількох популярних книжок, зокрема «Був собі Ґданськ», «Ґданськ 1945 р.», «Старий Сопот».
Сім'я
Дональд Туск одружений з Малґожатою Туск. Разом пара має двох дітей: сина Міхала та доньку Катажину.
Кар'єра
Відразу після закінчення університету Дональд Туск почав займатися політикою. Тоді він входив до «Незалежного руху польських студентів», більше того, він був одним із засновників цього руху.
Згодом Туск заснував нелегальний журнал «Огляд політичний», в якому виступав за ринкову економіку та економічний лібералізм.
У 1988 році Туск увійшов до «Ґданського конгресу лібералів» як один із керівників. З цією силою він виступав проти влади.
Через два роки конгрес лібералів був перетворений у «Ліберально-демокртичний конгрес» (ЛДК) – політичну партію. Саме від цієї партії в 1991 році Дональда Туска обрали до Сейму. Згодом Туск посприяв тому, що ЛДК об'єднався з «Демократичним союзом» у нову політсилу «Союз волі». У цій партії Туск став заступником голови.
На виборах 1997 року Туска обрали до Сенату країни, бо його партія здобула достатню кількість голосів. Так Туск отримав посаду віцемаршала Сенату. Але в 2000 році йому довелося поступитися посадою, через що він вийшов із партії та заснував нову – «Громадянську платформу», в якій знову ж таки став заступником голови. У 2001 році Туск посів пост віцемаршала Сейму.
Згодом Туск очолив партію «Громадянська платформа» і навіть балотувався на пост президента Польщі (2005 рік). Однак Туск поступився перемогою Леху Качинському.
У 2007 році Дональд Туск був висунутий на посаду прем'єр-міністра країни. Цю посаду він отримав і залишався прем'єром до 2014 року, коли став головою Європейської Ради. В його обов'язки входила підготовка та проведення самітів ЄС. Також Туск представляв ЄС на самітах Великої Сімки.
У 2017 році Туска переобрали головою Європейської Ради. Цікаво, що Польща виступила проти переобрання Дональда Туска і висувала нового кандидата.
У 2019 році Туск був обраний президентом Європейської народної партії. Пост голови Ради Європи він покинув.
Туск і Україна
Дональд Туск визнає війну в Україні та закликає Європу підтримати нашу країну як свого союзника. Найкращим способом підтримки він уважає санкції проти Росії.
Відзначимо, що від України Туск у 2019 році отримав Орден князя Ярослава Мудрого – за визначний особистий внесок у зміцнення міжнародної єдності та солідарності з Україною у підтримці незалежності та територіальної цілісності, поглиблення відносин між Україною та Європейським Союзом.
Скандали
Прикрий інцидент стався на парламентських виборах 2005 року. Тоді причиною поразки Туска називали чорний піар з боку команди Леха Качинського. Під час виборчої кампанії була поширена інформація, що дід Туска під час Другої світової війни служив добровольцем в Вермахті. Проте було з'ясовано, що дід Йозеф Туск справді був мобілізований до армії, але дезертував після 10 днів і приєднався до польських збройних сил на Заході.
У 2017 році Туска звинувачували в державній зраді. Міністр оборони Польщі Мацеревич звернувся до генеральної прокуратури країни з проханням перевірити дії Туска як колишнього польського прем'єр-міністра під час розслідування авіакатастрофи в Смоленську в квітні 2010 року. Міністр був переконаний, що Туск не зробив необхідних заходів з розслідування аварії. У 2020 році Мацеревич знову поклав відповідальність за трагедію на Туска. Крім цього, звинуватив його у шантажуванні тих, хто розслідував «смоленську драму».
Крім того, в 2017 році прем'єр Польщі Беата Шидло виступила проти переобрання Туска головою Європейської Ради. Вона запевняла, що Туск «перевищував свої повноваження в гострих внутрішніх суперечках і підтримував антидемократичні дії опозиції».
Також у 2020 році шквал критики викликала заява Туска про позитивне ставлення до входження Шотландії в ЄС. Офіційний Лондон був обурений такою заявою, оскільки були побоювання, що це може спровокувати сепаратизм у низці європейських країн.