Загублений світ у печері: вчені знайшли рештки невідомих птахів віком мільйон років

У Новій Зеландії дослідники виявили унікальну печеру Moa Eggshell з рештками птахів і тварин віком близько мільйона років. Зокрема, знахідка включає раніше невідомі види давніх папуг та нелітаючих пастушок, які зникли через кліматичні зміни та супервиверження задовго до появи людей.

Про це пише Space Daily.

Розсипана по підлозі печери Moa Eggshell шкаралупа яєць моа свого часу стала причиною появи її назви. Проте пізніше дослідники з’ясували, що це далеко не найцінніша знахідка.

Унікальне пташине угруповання у печері в Новій Зеландії

Печера Moa Eggshell розташована поблизу Вайтомо на Північному острові Нової Зеландії. У шарах під шкаралупою вчені виявили унікальне для сучасного світу пташине угруповання. Серед знахідок — давній папуга, величезна нелітаюча пастушка, голуб, споріднений з австралійськими видами, а також кілька вимерлих представників фауни.

У печері дослідили 21 фрагмент кісток. Їхня важливість полягає не лише в самих рештках, а й у геологічному контексті, в якому їх знайшли.

Кістки опинилися між двома шарами вулканічного попелу з уже відомим віком. На стелі та стінах печери збереглися залишки ігнімбриту Нгарома, якому близько 1,55 млн років. Над викопними рештками розташований шар попелу, пов’язаний із виверженням Кіднаперс близько мільйона років тому. Верхню межу послідовності визначає сталагміт віком приблизно 535 тис. років.

Авторами дослідження стали Тревор Ворті з Університету Фліндерса та Пол Скофілд із Кентерберійського музею. За словами вчених, викопні відклади з настільки чіткими часовими межами трапляються нечасто. Саме завдяки цьому печера вважається найдавнішою з відомих на Північному острові.

Серед знахідок — два невідомі раніше види птахів

Загалом у відкладах ідентифікували 12 таксонів птахів. Два з них раніше науці не були відомі. Один із нових видів отримав назву Strigops insulaborealis. Це давній родич сучасного какапо — великого нічного папуги, який нині виживає лише на островах та в заповідниках, захищених від хижаків.

Будова кісток лап свідчить, що давній птах мав слабші ноги, ніж сучасний какапо. Це може вказувати на меншу пристосованість до лазіння по деревах і навіть на частково збережену здатність літати. Однак для остаточного підтвердження цієї гіпотези науковцям необхідні додаткові рештки.

Другий невідомий раніше вид — Porphyrio claytongreenei, велика нелітаюча пастушка. Його назвали на честь Воррена Клейтона-Гріна, власника земельної ділянки, який сприяв проведенню розкопок. Новий вид належав до тієї ж групи, що сучасний такахе та вимерлий північний такахе. Науковці припускають, що він міг бути предком обох цих птахів.

Ще однією важливою знахідкою став голуб, споріднений з австралійськими бронзовокрилими голубами. Раніше подібних птахів у викопних рештках Нової Зеландії не знаходили.

Давні жаби виявилися напрочуд схожими на сучасних

У тому самому шарі науковці знайшли чотири види жаб роду Leiopelma. Вони дуже нагадують сучасних представників цієї групи, які досі мешкають у Новій Зеландії.

Таким чином, тоді як пташине населення зазнавало значних змін, жаби залишалися майже такими самими.

Дослідники припускають, що невеликі вологолюбні тварини, які живуть серед листяного опаду, могли краще адаптуватися до змін довкілля. Великі птахи, навпаки, більше залежали від певних типів лісу.

Клімат і масштабне виверження змінили екосистему

«Зміни лісових і чагарникових середовищ існування змусили популяції птахів перезапуститися», — сказав Скофілд.

Однією з причин масштабних змін стали льодовикові та міжльодовикові цикли. Через них ліси й чагарники протягом тривалого часу змінювали своє розташування.

Значний вплив мало й потужне виверження Кіднаперс із вулканічного центру Манґакіно. Воно викинуло близько 1200 куб. м магми, а вулканічним попелом було вкрито десятки тисяч квадратних кілометрів Північного острова.

Вчені вважають, що такі зміни могли не лише знищувати попередні екосистеми, а й створювати умови для появи нових видів птахів. Від третини до половини видів, знайдених у печері, більше не зустрічаються на молодших викопних пам’ятках Нової Зеландії.

На думку команди Ворті, пташине угруповання, яке існувало в печері, суттєво відрізнялося від фауни, яку застали люди після прибуття на острови близько 750 років тому.

Какапо пережили мільйони років змін, але опинилися під загрозою через людей

Одна з еволюційних ліній, представлена в печері, пережила супервиверження, кліматичні коливання та зникнення 11 інших видів птахів. Однак у новітній історії какапо опинилися на межі вимирання. Їхня чисельність за кілька поколінь різко скоротилася через завезених хижаків — котів, горностаїв і щурів.

Водночас програма збереження виду демонструє позитивні результати. Минулого тижня Департамент охорони природи Нової Зеландії повідомив про рекордну чисельність какапо за весь період відновлення — 325 птахів. До цього показника увійшли 90 пташенят сезону розмноження 2026 року, які пережили перші 150 днів життя.

Програма відновлення популяції стартувала 1995 року, коли у природі залишався лише 51 какапо.

Операційна менеджерка програми Дейдре Верко назвала нинішній сезон рекордним, однак зауважила, що роботи для повного відновлення виду ще багато.

До слова, дослідники зняли на глибині близько 400 м рідкісних панцирних морських півнів, які через товсту луску схожі на креветок і вміють ходити не лише вперед, а й задом наперед та боком. Вісім плавників-променів морських півнів еволюціонували у кінцівки для ходіння і водночас працюють як сенсорні органи, що допомагають шукати здобич на зразок рецепторів смаку.