Навіщо роботодавцям треба інформація про родичів: в яких випадках це законно

У яких випадках такі дані можуть бути необхідними для працевлаштування

Інформацію про батьків, дітей, братів і сестер іноді вимагають під час приймання людини на роботу. Це може бути виправдано в деяких випадках. Проте, як розповів у коментарі 24 Каналу адвокат та керівник адвокатського бюро Денис Голобородько, звичайний роботодавець не має жодного законного права вимагати заповнювати анкети про дані родичів.

Збирати таку інформацію забороняє закон, якщо це не стосується професійних навичок кандидата. Проте залежно від сфери діяльності чи посади, просити заповнити анкету можуть. Наприклад, держслужбовці, судді, прокурори, поліціянти проходять спеціальні перевірки та заповнюють антикорупційні декларації.

Роботодавець також може просити дані про родичів працівника для отримання ним пільг. Але, за словами експерта, таке можливо тільки після влаштування на роботу та якщо працівник сам хоче оформити додаткову відпустку на дітей чи отримати податкові пільги.

Жорстокі правила безпеки, а тому й перевірки даних про сімейний стан та родичів – нормальне явище для специфічних підприємств, об'єктів критичної інфраструктури, оборонної сфери або роботи з державною таємницею.

Дані родичів можна не надавати

Денис Голобородько зауважив, що кандидат має повне право відмовитися заповнювати такі графи в анкеті. Проте іноді це може вплинути на рішення щодо його працевлаштування.

Якщо це держслужба, відмова означає, що кандидата просто не зможуть взяти на посаду, бо закон вимагає перевірки. Якщо це звичайний бізнес – наприклад, вакансія маркетолога чи IT-фахівця – відмова теоретично не повинна впливати на рішення. Але, на практиці токсичний роботодавець може "тихо" відмовити кандидату під іншим приводом,
– розповів адвокат.

Тобто офіційно написати, що кандидату "відмовлено, бо не дав контакти родичів" роботодавець не має права, бо це буде проявом дискримінації.

Яка відповідальність може наставати для роботодавця

Експерт пояснив, що у випадку, коли роботодавець безпідставно збирає, зберігає чи передає кудись дані про родичів кандидата без його письмової згоди, то це кваліфікується як порушення Закону України "Про захист персональних даних". За це компанія або її керівник може отримати штраф сумою від кількох тисяч до десятків тисяч гривень.

Також кандидат, чиї права порушили, може подати на роботодавця позовну заяву до суду і вимагати компенсацію за моральну шкоду. Але Денис Голобородько зауважив, що така судова практика в Україні – поки що рідкість.

Нагадаємо, під час працевлаштування роботодавець має право вимагати лише ті документи, які передбачені законодавством. Зокрема, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, документ про освіту чи кваліфікацію, а для окремих категорій – документи про стан здоров’я тощо.

Водночас не можна вимагати будь-які документи або відомості на власний розсуд, якщо вони не пов’язані з конкретною роботою. Окремо законодавство також обмежує збір персональних даних.