Несподівані вибори у Сербії: Вучич прагне повернутися на посаду прем'єра

Президент Сербії Александар Вучич у вівторок, 8 вересня, оголосив про призначення дострокових парламентських виборів на 25 жовтня. Це рішення стало кульмінацією майже двох років студентських протестів, які розхитували політичну стабільність країни. Вучич прагне використати ці вибори для відновлення свого впливу та обрання прем'єр-міністром, а також для зміцнення власних політичних позицій, як пише Reuters.

В офіційному повідомленні, яке має відбутися 9 вересня опівдні, Вучич оголосить про розпуск Народної скупщини та призначення виборів. Згідно із сербським законодавством, від дня оголошення до голосування має минути від 45 до 60 днів. У цьому випадку, передвиборча кампанія триватиме 46 днів, що додає напруги до і без того бурхливого політичного періоду.

Сербська прогресивна партія висунула Вучича кандидатом на посаду прем'єр-міністра. Це відкриває для нього шлях до збереження центральної ролі у сербській політиці після завершення поточної президентської каденції, оскільки балотуватися на третій президентський термін він не може. Цей крок дозволить йому залишатися впливовою фігурою, змінюючи свою роль у владній структурі.

Оголошення про вибори відбулося наступного дня після резонансної церемонії поховання колишнього командувача армії боснійських сербів Ратка Младича 7 вересня. Ця подія, яку засудили європейські та американські політики, викликала критику через героїзацію засудженого воєнного злочинця. Присутність на церемонії сина Вучича, Данила, лідера боснійських сербів Мілорада Додіка та посла Росії в Сербії Олександра Боцан-Харченка додала чутливості передвиборчій кампанії.

На тлі цих подій Вучич, який керував країною протягом 12 років як президент або прем'єр-міністр, зіткнувся з антикорупційними протестами. Вони розпочалися після обвалення бетонного навісу на залізничному вокзалі в північному місті Новий Сад у листопаді 2024 року, внаслідок чого загинули 16 людей. Опозиція та учасники протестів звинувачують Вучича та його союзників у насильстві, корупції, зв'язках з організованою злочинністю та придушенні свободи ЗМІ, хоча сам Вучич та його соратники ці звинувачення заперечують.

Заява Вучича про проведення дострокових виборів є його відповіддю на ці виклики. Він прагне відновити політичний контроль і отримати новий мандат, визнаючи результати майбутнього голосування незалежно від його підсумків. Ці вибори стануть вирішальними для визначення подальшої ролі Вучича у політичній системі Сербії після завершення президентських повноважень, як повідомляє N1.

Масові антиурядові акції за участю студентів, що стали каталізатором цих подій, висували вимоги розслідувати обставини трагедії в Новому Саді та притягнути винних до відповідальності. Студентський рух неодноразово закликав до дострокових парламентських виборів, підкреслюючи прагнення до політичних змін. Ці протести стали найбільшим викликом для правління Вучича за останні роки.

У вересні уряд Сербії зробив крок до розпуску парламенту: прем’єр-міністр Джуро Мацут запропонував припинити його повноваження, після чого відповідна пропозиція надійшла президенту. Ще у травні Вучич заявляв про можливість проведення парламентських виборів восени, оскільки влада перебувала під тиском тривалих антиурядових виступів.

«Вибори відбудуться 25 жовтня», — заявив Вучич в ефірі головної інформаційної програми державного телеканалу RTS, додавши, що офіційно оголосить про це рішення в середу опівдні.

«Мені потрібно ухвалити два рішення відповідно до Конституції та закону про президента. Перше – указ про розпуск Народної скупщини Республіки Сербія, друге – рішення про призначення виборів. Я оголошу обидва рішення завтра рівно о 12-й годині. Вибори відбудуться в Сербії 25 жовтня», — додав президент Сербії.

Майбутня кампанія покаже, чи зможе влада зберегти підтримку на тлі протестного руху та політичного тиску. Для самого Вучича ці вибори матимуть окреме значення – вони визначать його подальшу роль у політичній системі країни, що стоїть перед вибором між збереженням зв'язків із прихильниками сербського націоналістичного табору та декларованим курсом на вступ до Європейського союзу.