Відповідно до законодавства України, роботодавець не може змушуватипрацівників працювати в умовах, небезпечних для їхнього життя та здоров'я. Керівники повинні забезпечити цивільний захист, розробити плани евакуації до укриттів та провести відповідні інструктажі. Продовжувати роботу під час небезпеки дозволяється лише в приміщеннях, які за технічними характеристиками можуть використовуватися як укриття. Про це йдеться у статті 153 КЗпП, пише портал 7eminar.
Оформлення простою
Якщо робота неможлива через перебування в укритті або відсутність електроенергії (якщо немає генератора), у такому разі оформлюється простій не з вини працівника.
За такий простій працівникові передбачена оплата в розмірі не менше ніж дві третини окладу або тарифної ставки. Це документально фіксується наказом, а в табелі зазначається кількість годин простою та умовне позначення «П» (цифровий код «23»).
Альтернативою може бути запровадження роботодавцем гнучкого режиму роботи, надомної або дистанційної роботи. При цьому працівника потрібно ознайомити з відповідним наказом до початку роботи.
Простій та відпускні
Під час обчислення відпускних період простою (з оплатою у розмірі двох третин окладу) та виплачені за нього гроші повністю виключаються з розрахункового періоду згідно з Порядком №100.
Натомість під час розрахунку лікарняних оплата простою вважається гарантійною виплатою за невідпрацьований час, тому ці суми обов'язково включаються до загального розрахунку.
Нагадаємо, що днем раніше міська влада Києва пояснила киянам і гостям столиці, як працюватиме метро на наземних ділянках за жовтого та червоного рівнів повітряної загрози. Також у столиці визначили, як під час повітряних тривог курсуватиме транспорт через мости. Нові правила запроваджуються з 00:00 10 вересня.
