РФ відкидає звинувачення: "Якби хотіли, було б інакше" — посол Нечаєв про інцидент у Лейпцигу

Історія почалася 4 серпня, коли в аеропорту "Лейпциг/Галле" біля українського вантажного літака Ан-124 виявили безпілотник з вибухівкою. Цей літак перевозив військові боєприпаси, а вибуховий пристрій на дроні мав професійне виконання та військові характеристики, що свідчило про серйозність намірів.

Німецька влада, включно з міністром внутрішніх справ Александром Добріндтом та міністром закордонних справ Йоганном Вадефулем, швидко поклала відповідальність за спробу диверсії на Росію, посилаючись на результати поліцейського розслідування, характер злочину та розвідувальні дані. Берлін відреагував рішуче, оголосивши про закриття Генерального консульства РФ у Бонні та відмову від будівництва "Російського дому" в Берліні, а також посиливши контроль над в'їздом громадян РФ.

У розслідуванні було встановлено двох підозрюваних: громадянина Білорусі з російським паспортом, чия ДНК була знайдена на дроні, вибухівці та антені, та особу російського походження з латвійським паспортом, яку вважають можливим координатором логістики та інструктором. Також стало відомо, що могло бути використано більше безпілотників, ніж вважалося спочатку, оскільки правоохоронці знайшли три апарати цілими або у вигляді окремих частин.

У цей момент напруги, посол Росії в Німеччині Сергій Нечаєв висловився у подкасті німецького блогера Бена Берндта Ungeskriptet. Він назвав інцидент "навмисною провокацією" і заявив, що Росія не прагне війни з НАТО чи Німеччиною. Нечаєв підкреслив, що якби Москва справді мала намір здійснити напад у Лейпцигу, це виглядало б "зовсім інакше", натякаючи на значно більші масштаби та наслідки.

Ця заява викликала бурхливу реакцію, оскільки Нечаєв наполягав на непричетності РФ, вказуючи, що Москва не має жодного наміру провокувати німецьку громадськість чи уряд. Натомість, російський диктатор Володимир Путін пов'язав звинувачення Москви зі складною внутрішньополітичною ситуацією в Німеччині, стверджуючи, що канцлер Фрідріх Мерц "перебуває у складному становищі та не має достатньої підтримки громадян".

Паралельно з розслідуванням диверсії в Лейпцигу, Німеччина веде розслідування серії атак на енергетичну інфраструктуру. У Саксонії правоохоронці виявили загалом 21 саморобний вибуховий пристрій біля високовольтних ліній, які, за даними слідства, могли використовувати для спричинення коротких замикань. Дев'ять пристроїв знайшли під час додаткового обстеження території біля підстанції Грауштайн, що додає занепокоєння щодо безпеки ключових об'єктів інфраструктури.

Заява російського посла про те, що напад в аеропорту Лейпцига виглядав би "зовсім інакше, якби Москва справді мала намір його здійснити", була зроблена в рамках висловлювань Росії на різних рівнях про те, що вона "не прагне війни з НАТО чи Німеччиною". Цю заяву поширила Meduza, посилаючись на подкаст німецького блогера Бена Берндта Ungeskriptet.

Посол Росії в Німеччині Сергій Нечаєв заявив: "Якби ми справді хотіли щось зробити в Лейпцигу, це могло б виглядати зовсім інакше, як ви добре знаєте. Але ми не маємо жодного наміру провокувати громадськість чи уряд."

Він також додав: "Росія розцінює диверсію в аеропорту Лейпцига як "навмисну провокацію".

Інцидент у Лейпцигу, що мав потенційно руйнівні наслідки, продовжує залишатися джерелом напруги між Німеччиною та Росією. Попри рішучі заперечення Москви та звинувачення у провокації, німецька сторона залишається переконаною у причетності РФ, що вказує на подальше погіршення дипломатичних відносин і зростання недовіри між країнами.