Як через лазівки у санкціях компанії ЄС допомагають Кремлю продавати скраплений газ

З 1 січня 2027 року набере чинності повна заборона на імпорт до Євросоюзу російського скрапленого природного газу (СПГ). Проте після ухвалення 21-го пакета санкцій ЄС було збережено тимчасове виключення для окремих поставок його до третіх країн за старими контрактами. Наразі воно діє до 25 липня 2027 року, обмежене обсягами поставок 2025 року та квартальною звітністю від залученого європейського оператора.

Це означає, що теперішня європейська санкційна політика спрямована на географічну переорієнтацію експорту російського СПГ, а не на його повну ізоляцію. Вантажі, які раніше надходили до європейських терміналів, прямуватимуть до Китаю, Індії або інших третіх країн.

Довгоочікувана заборона імпорту не матиме повного ефекту, якщо європейські компанії продовжать купувати, перепродавати, перевозити або страхувати російський СПГ для інших ринків.

Про проблему і те, як її можна вирішити, читайте в статті дата-аналітикині організації Razom We Stand Ольги Кондратюк За гроші та проти санкцій: як компанії з ЄС сприяють експорту російського газу скрізь по світу. Далі – стислий її виклад. 

Європейська комісія попередньо наголошувала, що заборона 2027 року охоплює торгівлю та передачу російського СПГ незалежно від кінцевого пункту призначення – але поява нового "тимчасового" винятку в 21-му пакеті значно послаблює цю позицію. 

Критичним чинником стане британська санкційна політика у 2027 році. 

Попри запровадження заборони на обслуговування російського СПГ-експорту навесні 2026-го, одночасно було запроваджено загальну торговельну ліцензію, що дозволила перевозити СПГ із терміналів "Ямал СПГ" і "Сахалін-2" до третіх країн, а також надавати пов’язані фінансові та брокерські послуги. 

Чинність ліцензії закінчується 1 січня 2027 року, і у разі принципової позиції Великої Британії не продовжувати її – це заблокує ще шість криголамних СПГ-танкерів, які перевозять понад третину річного експорту з "Ямал СПГ". А також страхові послуги, якими наразі користується грецький флот Dynagas.

Греція під час узгодження 21-го пакета санкцій ЄС відстоювала інтереси свого судноплавного сектора, зокрема компанії Dynagas, що належить грецькому судноплавному магнату Джорджу Прокопіу. Вона є оператором спеціалізованих СПГ-танкерів, задіяних у перевезеннях із "Ямал СПГ".

Також Dynagas оперує п'ятьма криголамними СПГ-танкерами, що перевозять третину річного експорту Ямалу. Саме цій компанії приписують головне "авторство" нової лазівки для операторів ЄС. 

Однак доки судна європейських компаній продовжуватимуть працювати на російську енергетику, Європа фактично залишиться частиною російської експортної інфраструктури. 

Чи припинить Європа допомагати Росії перевозити, страхувати та продавати його? Це буде ключовим питанням у 2027 році. 

Поведінка європейських компаній показує, наскільки складним буде вихід із російських контрактів без додаткових законодавчих обмежень і жорсткішого контролю. Вони, зокрема, не поспішають розривати контракти.

Це показує, що заборона на комерційні інтереси компаній Євросоюзу та їхні звʼязки з російським газом має диктуватися регламентом ЄС і національними законами, адже в іншому випадку компанії продовжать "бізнес як зазвичай".

Слабким місцем залишається відсутність повноцінної заборони на продаж і передачу СПГ-танкерів. Без заборони на передачу суден російські проєкти можуть використовувати продажі, перереєстрацію, нових власників і складні чартерні структури для збереження доступу до флоту. Особливо важливими є криголамні танкери, необхідні для навігації в арктичних водах.

Залученість європейських операторів до експорту російського СПГ підриває єдність ЄС.

А також суперечить заявленій політиці скорочення залежності від російської енергетики. Комерційні інтереси компаній ЄС наразі конкурують із безпековими інтересами України та загальною політикою ЄС щодо стримування Росії.

Щоб обмеження на експорт російського СПГ було дійсно дієвим і болючим для російської економіки, ЄС і Велика Британія мають повністю заборонити своїм компаніям сприяти його експорту.

Це означає не продовжувати британську загальну ліцензію після 1 січня 2027 року та заборонити європейським операторам перепродавати або обслуговувати експорт російського СПГ незалежно від кінцевого ринку, встановити реальні обмеження на продаж і передачу СПГ-танкерів, посилити контроль за чартерними угодами, перевалкою, зміною власників.

Серед іншого, необхідно розширити санкційні списки.

Докладніше – в матеріалі Ольги Кондратюк За гроші та проти санкцій: як компанії з ЄС сприяють експорту російського газу скрізь по світу.