Вучич розпустив парламент: чи стане президент Сербії прем'єром?

Наприкінці 2024 року Сербію сколихнула трагедія: обвал даху залізничного вокзалу в Нові-Саді забрав життя 16 людей. Ця подія, що стала каталізатором, викликала хвилю обурення серед громадян, які вийшли на масові протести. Ці демонстрації, що тривали понад рік, були спрямовані проти корупції та відсутності відповідальності у владі, ставлячи під сумнів чинний політичний курс країни.

На тлі зростаючої напруженості та невдоволення громадськості, президент Александар Вучич, який обіймав посади президента або прем'єра протягом 12 років, опинився під тиском. У червні він анонсував плани провести дострокові парламентські вибори, а 7 вересня прем'єр Джуро Мацут вніс офіційну пропозицію про розпуск Народної скупщини, яку уряд підтримав.

25 жовтня стало датою, коли президент Вучич офіційно розпустив парламент і призначив дострокові парламентські вибори. Своє рішення він обґрунтував необхідністю розв'язати політичні конфлікти та зберегти демократію в Сербії, а також важливою підготовкою до міжнародної виставки EXPO-2027 у Белграді.

Попри обіцянки Вучича залишити посаду президента за кілька днів після оголошення виборів, правляча Сербська прогресивна партія висунула його першим номером у виборчому списку «Александар Вучич – Об’єднана Сербія» та кандидатом на посаду прем'єр-міністра. Це викликало питання щодо його подальших політичних кроків та істинних намірів.

Студенти, які були рушійною силою протестів, активно готуються до участі у виборах, сформувавши власний список та заручившись підтримкою деяких опозиційних партій. Інші опозиційні сили планують йти окремими коаліціями. Ця роздробленість може вплинути на розподіл голосів та ускладнити формування нового уряду.

Наразі Сербія перебуває на порозі вирішальних виборів, які визначать її майбутній курс. Країна, яка прагне вступити до Європейського Союзу, зберігає тісні зв’язки з Росією і досі не запровадила санкцій проти неї. Очікується, що вибори відбудуться в атмосфері політичних розбіжностей та суспільної напруженості.

Парламент Сербії, або Народна скупщина, є однопалатним законодавчим органом, що складається з 250 депутатів, обраних на чотирирічний термін. Нинішній склад парламенту підтримує уряд, який декларує збалансовану зовнішню політику, намагаючись зберегти гарні відносини як з ЄС, так і з Росією.

Протести, які охопили Сербію з кінця 2024 року, стали відображенням глибокого невдоволення громадян корупцією та недостатньою відповідальністю влади, особливо після трагічного обвалу залізничного вокзалу. Це стало значним фактором, що вплинув на рішення президента розпустити парламент.

«Чи були б потрібні нам ці вибори, якби не було такої напруженості, якби не було таких політичних конфліктів? Безумовно, ні», – заявив президент Вучич у телевізійному зверненні. Він також додав, що будь-яке відтермінування виборів «поставило б під загрозу існування демократії».

Сербія стоїть на порозі значних змін, які можуть переформатувати її політичну систему та визначити майбутнє країни. Результати цих виборів стануть показником довіри народу до чинної влади та його готовності до нових політичних рішень.