Кривий Ріг під ударом: 5 постраждалих, руйнування та пожежі після нічної атаки

В ніч проти 10 вересня російські війська здійснили атаку ударними безпілотниками на Кривий Ріг, що призвело до руйнувань у Центрально-Міському та Саксаганському районах. Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив, що на двох локаціях тривало гасіння пожеж, а рятувальні роботи були розгорнуті на п'яти різних об'єктах.

Ця нічна атака призвела до поранень п'ятьох людей. Двох чоловіків, 42 та 41 року, було госпіталізовано. Один з них перебуває у важкому стані, інший — у стані середньої тяжкості. Їм надається необхідна медична допомога в операційних. Інші троє постраждалих обійшлися без госпіталізації.

Внаслідок удару постраждали численні приватні та багатоквартирні будинки. Крім того, пошкодження зазнали заклади освіти, культури та бізнесу. Місцева влада оперативно розгорнула штаб допомоги у Центрально-Міському районі, де надається підтримка будівельними матеріалами та оформлюються заяви на допомогу від міста.

Сили протиповітряної оборони Дніпропетровщини минулої ночі збили 24 ворожі БПЛА, що запобігло ще більшим руйнуванням. Однак, незважаючи на ефективну роботу ППО, деякі безпілотники досягли своїх цілей, викликавши паніку серед мешканців та значні матеріальні збитки.

Цей напад став не першою атакою на Кривий Ріг за останній час. 21 серпня російські війська вже завдавали удару безпілотником по торговельному центру, спричинивши масштабну пожежу. Тоді ж росіяни здійснили повторну атаку реактивним дроном, коли на місці вже працювали рятувальники та інші екстрені служби.

Олександр Вілкул у своєму Telegram-каналі повідомив про наслідки атаки та розгортання штабів допомоги. Керівник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа, за інформацією Вікіпедія, також повідомив про кількість поранених та збитих дронів над регіоном. Ці події відбуваються на тлі загальної ситуації в Україні, де триває розробка альтернативи ЗРК Patriot. Проєкт Freyja, очолюваний українською компанією Fire Point, прагне створити недорогий перехоплювач балістичних ракет, який стане сумісним з радарами та каналами передачі даних стандарту НАТО. The Economist зазначає, що це є відповіддю на дефіцит та високу вартість існуючих систем ППО.

Проєкт Freyja, який співрозмовники видання описують як "місячну місію", має амбітні цілі. Fire Point заявляє, що зможе досягти успішного перехоплення балістичної ракети вже до середини 2027 року. Однак Метью Бінт із Міжнародного інституту стратегічних досліджень оцінює перспективи більш стримано, прогнозуючи оперативну готовність Freyja не раніше 2028 року. Це підкреслює нагальну потребу України в посиленні власної протиповітряної оборони, що є критично важливим для захисту міст від подібних нічних атак.

Поки Кривий Ріг оговтується від чергового удару, історія постраждалих чоловіків та зруйнованих будівель стає ще одним нагадуванням про ціну війни. У місті тривають аварійно-рятувальні роботи, а мешканці отримують необхідну допомогу, але найважливішим залишається питання про безпеку та захист від подібних атак у майбутньому, що стимулює розробку нових, більш ефективних систем протиповітряної оборони.