Ціни на продукти підуть вгору: Марчук – чи здатна РФ влаштувати продуктовий апокаліпсис в Україні

Росія намагається створити продовольчий "шатун" в Україні, її удари по складах призведуть до подорожчання продуктів на 10-15% восени, вважає Марчук.

Традиційно в осінньо-зимовий період ціни на продукти харчування в Україні починають зростати – впливає сезонний чинник. Із початком повномасштабного вторгнення Росії додався ще один негативний фактор, який суттєво підштовхнув ціни на харчі вгору. Йдеться про удари ворога по енергетиці, які спричиняли тривалі відключення електроенергії та змушували виробників шукати альтернативні джерела енергії.

Із початком нинішньої осені Росія стала оскаженіло знищувати продовольчі склади по всій країні, особливо завдаючи ударів по них на Київщині. Відповідно, ускладнилися логістика та зберігання, що, з одного боку, призводить до періодичних перебоїв у постачанні товарів – через це ми бачимо порожні полиці магазинів, а з іншого – сприяє подорожчанню продуктів.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчукрозповів Главреду, наскільки восени подорожчають хліб, молоко, крупи, овочі та інші товари, чи варто готуватися до порожніх полиць і відсутності базових продуктів найближчими місяцями, а також чи здатна Росія створити в Україні голод і продуктовий апокаліпсис.

Як, за вашим прогнозом, зміняться ціни на продукти харчування восени на тлі постійних ударів Росії по складах та логістиці? Чи є ризик дефіциту окремих продуктів восени?

Восени через сезонний фактор і зміни, які відбуваються через удари по накопичувальних складах, можемо відзначити подорожчання низки продуктів.

Сьогодні ситуація є важкою, але не загрозливою для продовольчої безпеки. На цьому слід наголошувати, оскільки Telegram-каналами ширяться фотографії порожніх полиць магазинів, але слідом за ними з’являються й інші, які свідчать про те, що все не зовсім так і продукти є. Відбувається цілеспрямована інформаційна атака з метою створення панічних настроїв – мовляв, "Україна залишиться без продуктів", "Київ голодуватиме" тощо. Все це не відповідає дійсності.

Продукти в Україні будуть. І їх буде достатньо. Ба більше, зараз навіть важко уявити, за яких умов в Україні буде голод.

Втім, справді є логістичні проблеми. Яскравим прикладом були перші удари, яких Росія завдавала по логістичних центрах і складах однієї торговельної мережі на Дніпропетровщині. Тоді виникли проблеми з постачанням. Але – наголошую – проблеми виникли не через те, що не було продуктів, а через руйнування логістики.

Зараз РФ масовано атакує склади і логістичні центри Київщини, через що виникають певні перебої. Особливо це позначилося на продукції короткотермінового зберігання, наприклад, молочних або заморожених товарах.

Поясню, як працюють молочні заводи з ритейлом. Вони завозять свою продукцію на розподільчі бази, там вона і зберігається. А далі логістикою ритейлу розвозиться по магазинах. І весь час вона потребує зберігання в прохолодних умовах, зокрема розвозиться спеціальними автомобілями. Тепер, коли знищені бази, самим заводам доводиться думати, як доставити цю продукцію. А їхня логістика не розвинена таким чином, щоб вони могли одразу розповсюдити продукцію торговельними мережами. Саме тому виникає затримка і перебої в наявності певних марок молочної продукції, яка виробляється, наприклад, у західних областях України. Саме тому інколи якихось видів молочної продукції ми не бачимо на прилавку.

Проте ця проблема не буде зберігатися весь час – вона буде вирішуватися. І в міру вирішення проблем із логістикою буде відбуватися постачання.

Однак, коли виникає потреба в додатковій логістиці, виникають і додаткові витрати.

І як це відіб’ється на цінах на овочі, молочку, крупи, м’ясо тощо восени?

За нинішніх умов, окрім того, що в осінньо-зимовий період молочка дорожчає сама по собі, зростають витрати на логістику. Через це до вартості ми додаємо ще близько 5%. Тому загалом у молочному секторі слід очікувати зростання цін на 10-15% на різну продукцію.

До 10% складе зростання цін на м’ясо і м’ясні вироби.

А от з овочами ситуація більш позитивна. Зараз – пік сезонності, через що овочі навіть дешевші, ніж у липні. Така ситуація збережеться до закінчення збору врожаю, тобто до кінця вересня точно, аж допоки ми не перейдемо на пакування в сховища. Зберігання овочів в осінньо-зимовий період традиційно потребуватиме додаткової електроенергії та витрат на неї. А все це дуже дорого для бізнесу, бо він платить за комерційними тарифами. Відповідно, це теж штовхатиме ціни вгору.

Крім того, коли зникає пропозиція овочів із відкритого ґрунту, на ринку здебільшого реалізується пропозиція тепличних господарств. У тепличних господарств зовсім інші витрати на вирощування овочів. Через це овочева продукція восени, у другій половині осені, може подорожчати більш ніж на 20%.

А продукція з відкритого ґрунту, яка перебуватиме на зберіганні, буде дорожчати на 5-10%.

Ціни на хліб щомісяця вже кілька років поспіль зростають на 1,5-2%. Враховуючи, що хлібозаводи, як правило, самі й розвозять хліб по мережах, бо це продукт швидкого псування, який не перебуває на складах, хлібобулочні вироби подорожчають до кінця року до 12%.

Крупи восени подорожчають приблизно на 15%, але це не пов’язано з тим, що в нас поганий врожай, наприклад, гречки замало. Це буде пов’язано з подорожчанням логістики, сушки, пакування та зберігання – все це сьогодні коштує дорого. Тому все це відображатиметься на ціноутворенні.

Наголошую, людям важливо самим не створювати штучний дефіцит продукції. Тому що вона завозиться і розподіляється на певну кількість людей, які мають її спожити, а приходить людина і купує замість кілограма гречки 30 кг – вигрібає всю. І потім ця крупа лежить у когось одного. При цьому приходять інші, бачать і фотографують порожню полицю, створюється паніка. Виникає питання – навіщо тобі 30 кг? Візьми про запас на місяць, але на такий термін потрібно 2-3 кг, не 30. Можливо, я не їм так багато гречки, а люди вживають її більше, але тим не менш.

Тож часто ми самі створюємо проблеми, а потім панікуємо через дефіцит з причини недостатнього виробництва.

В Україні аграрна структура побудована так, що більшість областей самозабезпечені. Так, є певні види продукції, які у нас не виробляються, ми завозимо на територію країни, але це не такий вже й великий перелік. До того ж є достатньо замінників всередині країни.

До речі, імпортна продукція теж буде дорожчати, тому що в нас через проблеми з експортом не заходить валютна виручка достатньою мірою. Це призводить до послаблення гривні. Тобто валюта зміцниться, а саме за неї, як правило, закуповується імпортна продукція. Тому ціна на імпортні продукти підскочить.

Коли ми говоримо про подорожчання на 10-15%, то воно зумовлено саме російськими ударами по складах і логістиці, чи тут враховані й інші чинники, зокрема витрати на електроенергію?

Тут враховані три фактори: сезонність, витрати на енергоносії і витрати на логістику.

Що може бути з цінами на яйця і олію?

На ціни на яйця впливатиме сезонний чинник. Влітку ціни суттєво знизилися, а з початком осені ціна почала зростати. Загалом, восени яйця подорожчають на 10-15%. Взимку – ще подивимося, тому що зменшиться кількість пропозиції від домашніх домогосподарств, а також зростуть витрати на електроенергію та фасування. Плюс – відсутність приміщень для зберігання, тому яйця доведеться розвозити безпосередньо виробникам. Все це, безумовно, впливатиме на ціноутворення, і яйця подорожчають.

Ціни на олію у нас дуже залежать від зовнішніх ринків, а ціни на неї у світі є досить високими. Хоча в Україні є перевиробництво олії: ми виробляємо близько 4 млн тонн, а споживаємо самі близько 500 тисяч тонн. Але фактори, що впливають на ціноутворення, теж є визначальними. І фасування, і дистрибуція.

Втім, конкретні цифри я назвати не готовий, тому що виробництво олії у нас є окремим бізнесом, який тримається досить монопольно.

Ви сказали про подорожчання м’яса та молочних продуктів на 10-25%. Коли саме ми його спостерігатимемо – вже зараз чи наприкінці сезону?

Зростання цін почалося з вересня, але воно не буде стрімким – одразу на 10–15%. Адже такий стрімкий стрибок цін стане ударом по платоспроможності населення і може відштовхнути покупця. Тому це буде поступове зростання протягом кількох місяців і до кінця року.

Чи є такі категорії продуктів, які, на вашу думку, варто запасати? Чи в цьому потреби немає взагалі?

Дефіциту не буде, тож створювати паніку й проблему не треба.

Міністр аграрної політики говорив, що Росія вже на даний момент знищила до 90% сучасних складів для зберігання продуктів. Якщо РФ продовжить у тому самому темпі знищувати склади та логістику, то що буде відбуватися з цінами на харчі, зростання не обмежиться 10-15%?

Бізнес зараз диверсифікується, змінює склади, перебудовує логістику. Тому я би не поспішав говорити про насування апокаліпсису з продуктами через російські атаки.

Так, є складності з логістикою, доставкою, через що періодично тиждень-два може не вистачити певної продукції. Але йдеться не про дефіцит продуктів, а про тимчасові перебої. Якщо у міністра більше даних, тоді чекатимемо інформації від нього.

У попередніх інтерв’ю, ще коли Росія не била по продовольчих складах так масово, ви говорили, що в Україні є проблема зі складами для зберігання, зокрема овочів. Яких масштабів набула ця проблема за нинішніх умов?

Треба розрізняти склади для зберігання овочів та інші склади. Овочі не можна складати просто десь, бо їхнє зберігання потребує конкретного температурного режиму, холодильного оснащення, а це дорогі інвестиції, бо зберігальні системи для овочів можуть коштувати мільйони доларів. А зберігальні системи для круп – це зовсім інші технології.

За нинішніх обставин, звісно, проблема зберігання овочів в Україні не лише залишається актуальною, а й ускладнюється.

Як за нинішніх умов виробники продуктів виходять із ситуації, адже для відбудови складів потрібен час? Будуються більш дрібні і розпорошені склади?

Я не думаю, що про це потрібно розповідати.

Як ви оцінюєте цьогорічну готовність наших виробників продуктів до блекаутів і тривалих відключень світла?

У 2022 році, коли почалися перші відключення і блекаути, бізнес почав активно закуповувати генерацію та інвестувати кошти в альтернативні джерела енергетики й теплозабезпечення. І сьогодні вже точно не скажеш, що на великих підприємствах немає відповідної диверсифікації. Хіба що хтось повною мірою не перекрив ймовірні ризики, бо зробити це на 100% дуже дорого. Одне невелике підприємство за годину споживає більше 150-200 кіловат, і для забезпечення таких потреб необхідні і техніка, і кошти на її утримання, і витрати на паливо.

Та, наголошую, на п’ятий рік повномасштабної війни ми не можемо говорити, що підприємства не готові. Бо багато хто зрозумів цей виклик з першого року і почав активно інвестувати в це.

Наскільки цьогорічний врожай здатен компенсувати пов’язані з війною ризики? Чи достатньо Україна виростила продовольства для внутрішнього споживача?

Цього року урожай хороший, але компенсувати за рахунок нього військові ризики буде складно. Зараз усі аграрії працюють у збиток. Ціни всередині країни немає. Буде більше 80 мільйонів тонн аграрної сировини – зернових та олійних культур. Наприклад, пшениці – близько 25 млн тонн, а на рік нам самим потрібно близько 6 млн тонн. Експорт не працює, ціна просіла. Тому всі аграрії сьогодні в дуже великому мінусі.

Через проблеми з експортом і перенасичення внутрішнього ринку чи можливе подешевшання певних видів продуктів харчування? Адже певні українські експерти говорять про це.

Вирощене в полі до появи на прилавку магазину проходить дуже великий ланцюжок процесів. І вартість сировини становить всього 15-25% ціни, а решта – це логістика, енергоносії, зарплати, пакування тощо. Тому не варто сподіватися, що все стане ледь не безкоштовно, це якась утопія.

Якщо ми споживаємо 6 млн тонн пшениці, як виробники можуть всередині країни збути 25 млн тонн? Ми будемо їсти один хліб? Тож ситуацію слід оцінювати реалістично: ціни так чи інакше зростатимуть.

До того ж наші люди, наслухавшись таких коментарів і бачачи ціни, говорять, що це "аграрії зажралися і не опускають ціни". Тоді як аграрій цього року витратив тисячу доларів на гектар, а отримав прибуток 400 доларів, тобто збиток на гектар за умови сьогоднішніх цін – 600 доларів. Аграрій не продає продукт споживачу, він – перша ланка ланцюжка.

Якщо ми подивимося, хто отримує найбільший прибуток від продажу харчів, то це посередник, ритейлер.

Якою, на вашу думку, є мета Росії, коли вона оскаженіло знищує продовольчі склади? Чого вона домагається, повторити щось схоже на Голодомор, принаймні в Києві та великих містах?

Росія намагається створити продовольчий "шатун", щоби максимально підірвати моральний стан українців, щоб суспільство тиснуло на військових і політичне керівництво та штовхало до завершення війни. Те, що Росія не змогла зробити на фронті, вона намагається зробити через суспільний вплив, деморалізуючи людей відсутністю продуктів харчування.

Росія руйнує економіку, розуміючи, що аграрний сектор приносив Україні серйозні прибутки. Тому удари по експорту аграрної продукції будуть болючими. Якщо ми експортували її на 22-24 мільярди доларів щороку та щомісяця вивозили 4,5 млн тонн продукції, то за серпень ми вивезли 1,4 млн тонн. Уявіть собі, які це втрати, якщо ми експортуємо 30% від запланованого!

Втім, попри всі ці дії Росії не вдасться створити в Україні гострий дефіцит продуктів та голод. Буде з’являтися більше пропозиції від регіональних виробників, а пропозиції всеукраїнських виробників тієї ж молочки стане менше.

На сьогоднішній день немає передумов для того, щоб в Україні виник голод. Але за рахунок ударів Росії по логістичних системах ми бачимо труднощі з доставкою і вчасною можливістю забезпечити попит, який виникає. Але протягом певного періоду ця продукція буде з’являтися на прилавках магазинів і може повністю задовольнити попит суспільства. Ми не будемо бачити стовідсотково звичний широкий асортимент продукції, але все необхідне для забезпечення споживчого кошика українця буде. Єдиний негатив – будуть зростати ціни.