Молотом розбивав імена: польський політик шокував вандалізмом

Подія розгорнулася у селищі Бялисток, що у гміні Долгобичув Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Саме тут, у 1946 році, знайшли останній притулок українці, які полягли в боях проти радянського НКВС. На місці масового поховання у 1990-х роках було створено меморіал, який у 2019 році набув нинішнього вигляду гранітного обеліска з викарбуваними іменами 41 бійця УПА.

На центральній сцені подій опинився Гжегож Браун, голова ультраправої партії "Конфедерація польської корони". Він відомий своїми неодноразовими антиукраїнськими виступами та критикою польської підтримки України. До цього Браун уже ставав фігурантом скандалів, заперечуючи використання газових камер у таборі "Аушвіц-Біркенау", назвавши їх існування "фейком".

Інцидент розпочався, коли Браун прибув до пам'ятника, заявивши, що його слід негайно демонтувати. За словами політика, обеліск "ображає пам'ять жертв українського геноциду проти поляків". Він наголошував, що пам'ятником мали б зайнятися польські служби одразу після його встановлення, називаючи його "анонімною самовільною спорудою".

На відеозаписі, який Гжегож Браун похвалився у соціальних мережах, видно, як він наближається до гранітного обеліска. З молотом у руках політик починає розбивати викарбувані на камені імена загиблих українців. Цей акт вандалізму був здійснений публічно, з подальшим розповсюдженням відео у соцмережах.

Браун супроводжував свої дії закликом до влади демонтувати обеліск за допомогою професійного обладнання "негайно після задокументування злочину виправдання нацизму та бандеризму". Він використав хештег #StopBanderyzacjiPolski у своїй публікації. pic.twitter.com/8Q4QZ2z5vJ.

Цей пам'ятник вже пережив кілька актів вандалізму. Влітку 2026 року невідомі обмалювали його фарбою з балончика та вирізали декоративну арку, що прикрашала камінь. Тоді Посольство України офіційно засудило цей акт, а польська поліція розпочала розслідування. Нині поліція розшукує причетних до нового інциденту. Публікація Брауна у соцмережі Х датована September 10, 2026.

Цей інцидент відбувається на тлі загострення дискусій щодо історичної пам'яті між Україною та Польщею. Наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький заявив, що поява таких постатей, як Степан Бандера та Роман Шухевич у Національному пантеоні України, може створити "великі проблеми з інтеграцією" України до ЄС. Ці висловлювання підкреслюють чутливість та складність історичних питань, які продовжують впливати на сучасні відносини між країнами.

Раніше в Кракові, на Раковицькому кладовищі, невідомі пошкодили та викрали барельєф на місці поховання українського письменника та науковця Богдана Лепкого. Генеральне консульство України в Кракові невідкладно звернулося до місцевої влади з вимогою розслідувати цей злочин, встановити винних, відновити барельєф та забезпечити охорону поховання. Ці події демонструють тривалу напругу навколо українських меморіалів у Польщі.

"Цю справу слід було вирішити вже першого дня після виявлення цієї, до речі, анонімної самовільної споруди силами служб, і зовсім не обов’язково спеціальних. Цей обеліск, що ображає пам’ять жертв українського геноциду проти поляків, має бути демонтований за допомогою професійного обладнання, яке слід негайно доставити сюди після задокументування злочину виправдання нацизму та бандеризму", – заявив Гжегож Браун.

"Цей обеліск ... має бути демонтований за допомогою професійного обладнання", – наголосив польський політик.

Дії Гжегожа Брауна є не лише актом вандалізму, а й символом глибоких історичних розбіжностей, які все ще існують між Польщею та Україною. Цей інцидент підкреслює необхідність діалогу та взаємоповаги для подолання складного минулого та побудови стабільних відносин у майбутньому. Питання історичної пам'яті залишається важливим аспектом у відносинах між двома народами, що вимагає обережного та вдумливого підходу.