Литва відкинула ядерні погрози Кремля: "Ми вже є ціллю Росії"

Політична сцена Литви завмерла після того, як речник Кремля Дмитро Пєсков оголосив, що територія країни опиниться «під прицілом» російської ядерної зброї, якщо Вільнюс дозволить розміщення ядерної зброї союзників. Ця заява пролунала на тлі активних дискусій у литовському Сеймі щодо вилучення зі статті 137 Конституції пункту, який забороняє розміщення зброї масового знищення та іноземних військових баз.

Заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони (NSGK) Лаурінас Кащюнас, а також члени Сейму Дайнюс Гайжаускас та Ремігіюс Мотузас, голова Комітету Сейму із закордонних справ, висловили єдину позицію. Вони назвали попередження Кремля засобом політичного та психологічного тиску, наголосивши, що така тактика не є новою для Росії. Політики підкреслили, що Литва стала потенційною ціллю для Росії ще з моменту вступу до НАТО у 2004 році.

Дискусії щодо зміни конституції розпочалися після заяви голови литовського Сейму Юозаса Олекаса у травні про необхідність розглянути можливість розміщення ядерної зброї в країні, враховуючи поточну геополітичну ситуацію. Цю ініціативу підтримав міністр оборони Робертас Каунас, який підтвердив переговори з США щодо цієї можливості.

Литовські парламентарі вважають, що створення необхідної правової бази та інфраструктури є критично важливим для того, щоб країна не перетворилася на слабку ланку НАТО. Вони прагнуть забезпечити можливість приймати найсучасніші союзницькі сили та озброєння, адже, за словами Кащюнаса, «росіяни не нападають на сильних».

На думку Дайнюса Гайжаускаса, заяви Пєскова спрямовані як на внутрішню російську аудиторію, щоб продемонструвати здатність Москви чинити тиск на Захід, так і на залякування населення країн НАТО. Ремігіюс Мотузас закликав ігнорувати такі заяви, вважаючи, що будь-яка реакція вигідна Росії. «Ігнорування – найкращий вихід із цієї ситуації», – наголосив він.

Наразі Сейм Литви готується під час осінньої сесії розглянути пропозицію щодо вилучення статті 137 з Конституції. Цей крок, на думку литовських політиків, дозволить країні повною мірою використовувати оборонні можливості, які надає НАТО, включаючи систему стримування та ядерну парасольку, попри погрози з боку Кремля.

Литва, як член НАТО з 2004 року, покладається на статтю 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону: збройний напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх. Проте, заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв погрожував Литві знищенням у разі військового конфлікту, заявляючи, що НАТО нібито не захистить країну, а стаття 5 не буде застосована.

Раніше Росія вже використовувала подібну тактику залякування щодо інших країн, які прагнули вступити до НАТО, таких як Фінляндія та Швеція. Цей метод психологічного та політичного тиску, на думку литовських політиків, має на меті чинити тиск на сусідні держави, щоб вони не посилювали свою оборону.

«До таких висловлювань дійсно потрібно ставитися з гідністю та спокоєм, це, безперечно, було очікувано», – заявив Лаурінас Кащюнас, голова опозиційної фракції «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи» у Сеймі, як повідомляє LRT.

«Я вважаю, що це психологічний та політичний тиск», – сказав Ремігіюс Мотузас, голова Комітету Сейму з питань закордонних справ.

Попри ескалацію риторики з боку Кремля, Литва демонструє рішучість у своїх діях, спрямованих на зміцнення обороноздатності та інтеграції в систему колективної безпеки НАТО. Рішення Сейму щодо зміни Конституції стане ключовим моментом, що визначить подальшу стратегію країни у відповідь на виклики сучасної геополітики.