У Німеччині десятки тисяч людей вийшли на протести проти AfD

У Німеччині 12 вересня десятки тисяч людей вийшли на вулиці на акції проти правого екстремізму та партії AfD. Наймасовіші протести відбулися у Дюссельдорфі, Гамбурзі, Берліні та Мюнхені. Менші акції пройшли у Лейпцигу, Магдебурзі, Майнці та Саарбрюкені. Приводом стали результати виборів до ландтагу Саксонії-Ангальт та дискусія про можливу заборону AfD, повідомляє Abendzeitung München.

У Дюссельдорфі, за даними поліції та організаторів, які збігаються, на протест під гаслом «Жодного кроку назад! Проти AfD та правої ненависті!» вийшли близько 20 тисяч людей.

У Гамбурзі центром міста пройшли близько 25 тисяч учасників. Вони вийшли під гаслом «Час діяти, свободу треба захищати».

У Берліні відбулася так звана «зіркова демонстрація». Кілька колон протестувальників рухалися до Червоної ратуші. За оцінкою поліції, в акції взяли участь 18 тисяч людей. Організатори заявили про 32 тисячі.

У кількох містах також пройшли акції в межах загальнонімецької серії протестів «PRÜF», які щомісяця проводять у другу суботу. Ініціатива вимагає, щоб Федеральний конституційний суд перевірив партії, які Відомство з охорони конституції вважає підозрюваними у правому екстремізмі або визначає як правоекстремістські.

Найбільша така акція відбулася у Мюнхені. За даними поліції, вона зібрала близько 12 тисяч людей. У Майнці на вулиці вийшли близько 2 тисяч людей, у Саарбрюкені близько 1,5 тисячі, а в Магдебурзі близько 1,1 тисячі.

Приводом для протестів стали недільні вибори до ландтагу Саксонії-Ангальт. На них AfD набрала майже 44% голосів, що стало найкращим результатом серед усіх партій. Однак абсолютної більшості партія не отримала.

AfD перебуває під наглядом Відомства з охорони конституції як організація, яку підозрюють у правому екстремізмі. Її відділення у Тюрингії, Саксонії-Ангальт, Саксонії та Бранденбурзі класифіковані як правоекстремістські.

Успіх AfD на виборах збігся зі зростанням її рейтингу по всій Німеччині. За свіжим опитуванням для суспільного мовника ARD, партію готові підтримати 27% виборців. У блоку ХДС/ХСС лише 21%.

Співголова AfD Аліс Вайдель заявила в інтерв’ю австрійському праворадикальному порталу AUF1, що в разі приходу партії до влади Німеччина припинить будь-яку підтримку Києва.

«Ми припинимо виплати Україні та будь-яку підтримку війни, а також висунемо суттєві вимоги про відшкодування збитків до України», сказала вона.

Вайдель вимагає повернути в Україну чоловіків призовного віку, які перебувають у країнах ЄС. За словами Вайдель, понад мільйон українців у Німеччині отримують соціальні виплати, і така ситуація «фінансово більше нестійка».

«Ці українці також мають повернутися. Особливо молоді українські чоловіки призовного віку. Йдеться про цифри, які вимірюються сотнями тисяч. Ці молоді люди мають повернутися», заявила лідерка AfD.

Після перемоги AfD на виборах прем’єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії Гендрік Вюст (ХДС) запропонував створити спільну робочу групу федерального уряду та земель. Вона має вивчити можливість заборони партії.

Ініціативу підтримують деякі політики, але вона також викликає скепсис. Подати заяву про заборону партії до Федерального конституційного суду можуть лише Бундестаг, Бундесрат або федеральний уряд. Остаточне рішення ухвалює сам суд.

Перемога AfD у Саксонії-Ангальт стала найкращим результатом партії на земельних виборах. Результат посилив суперечки про політику «брандмауера», коли традиційні партії відмовляються співпрацювати з AfD.

Успіх AfD вплинув і на дискусію про допомогу Україні. Партія декларує відверто проросійську позицію. Один із місцевих політиків AfD потрапив у скандал через символіку російської армії.