200 тонн сміття та 25 мільйонів: як Умань пережила Рош га-Шана

З перших днів вересня Умань перетворилася на жвавий вулик, приймаючи 50 тисяч хасидів на святкування Рош га-Шана. З 4 вересня, коли почали прибувати перші паломники, комунальні служби вже працювали у посиленому режимі, навіть під час комендантської години вночі, готуючись до пікових днів.

Перший заступник міського голови Умані Олег Ганіч розповів, що масштаби прибирання були безпрецедентними: техніка та прибиральники працювали цілодобово. Він зазначив, що це завдання було непростим, адже у невелике місто прибула кількість людей, співставна з населенням іншого міста, які зосередилися на визначеній території.

Після від'їзду тисяч прочан, район паломництва залишився з 200 тоннами побутового сміття. Ця цифра відображає лише частину відходів, адже, за словами Олега Ганіча, навіть після того, як паломники покинуть орендовані помешкання, мешканці Умані ще мінімум півтора-два тижні вивозитимуть сміття, яке з'являтиметься з цих домівок.

Міська влада, оцінюючи наслідки, вже підрахувала значні фінансові надходження. Цьогоріч до бюджету Умані надійде понад 25 мільйонів гривень туристичного збору. 15% цієї суми буде спрямовано на покриття витрат, пов'язаних з житлово-комунальними послугами, включно з вивезенням сміття, що допомагає частково компенсувати витрати на масштабну операцію з очищення міста.

Згідно з рішеннями Уманської міської ради та Податкового кодексу України, у 2026 році туристичний збір становить 432,35 грн за добу з людини при проживанні у приватних помешканнях та 216,18 грн за добу з людини при розміщенні у готелях чи подібних закладах.

Прибуток від хасидів не обмежується лише туристичним збором. Під час масового паломництва в Умані значно зростає попит на оренду житла, готелі, заклади харчування, магазини, транспорт та різноманітні послуги. Навіть перевізники отримують значну вигоду, організовуючи автобусні трансфери від кордону, враховуючи відсутність авіасполучення.

Попри війну, складну логістику та постійне зростання цін, багато прочан готові витрачати від кількох тисяч до десятків тисяч доларів на цю поїздку, як зауважує DW. Проте, точної цифри щодо середніх витрат паломника-хасида в Україні немає, оскільки більшість послуг, включаючи перевезення та оренду житла, часто надаються без офіційного оподаткування, залишаючись "в тіні".

«Це непросто, бо ми розуміємо, що в наше не дуже велике місто приїхало ще одне місто. Приїхало не просто, а в невелику визначену територію, де вони перебувають. Ми розуміємо, що навіть зараз, коли паломники покинуть домівки, в яких вони проживали, люди, які брали їх на проживання, будуть довиносити своє сміття. І я думаю, що мінімум півтора-два тижні ми будемо це сміття постійно вивозити», — розповідає перший заступник міського голови Умані Олег Ганіч, його слова також цитує «Суспільне Черкаси».

Таким чином, паломництво хасидів є для Умані не тільки релігійною, але й економічною подією, яка приносить значні доходи, але й вимагає величезних зусиль від місцевих служб. Місто щороку стикається з викликом балансування між традиціями, економічною вигодою та забезпеченням чистоти та порядку, що стає можливим завдяки посиленій роботі комунальників та організаційних зусиль влади.