На Марсі виявили «ведмедя»: що це таке

12 грудня 2022 року апарат Mars Reconnaissance Orbiter, який обертається навколо Марса на висоті 251 кілометра, зробив знімок пагорба на Червоній планеті. Це міг би бути абсолютно непримітний знімок, як тисячі інших, але він відрізняється від решти. Здається, що щось дивиться на спостерігача, повідомляє Science Alert.

Дві круглі западини нагадують очі. Між ними донизу звужувався світлий гребінь, схожий на чарівну мордочку. Все це було обрамлено круглою тріщиною, схожою на голову. Якщо подивитися на все разом, здається, що на Марсі розташувалося ведмежа.

«Тут є пагорб із структурою обвалу V-подібної форми (це «ніс»), два кратери («очі») та кільцева система тріщин («голова»)», — пояснив у 2023 році Альфред Мак’юен, планетолог з Університету Арізони, який очолює групу фахівців, що працюють з камерою HiRISE.

На його думку, кільцева тріщина виникла внаслідок просідання пухкого ґрунту над похованим ударним кратером, який давно заповнився відкладеннями. «Ніс» може бути жерлом вулкана або грязьового вулкана, а V-подібна форма, що його оточує, — це шлях, яким колись текла лава.

Чому ж нам здається, що на нас дивиться ведмежа? Це явище називається парейдолією. Цей механізм сприяє тому, що ми можемо побачити обличчя у фарах автомобіля або «святого» у розводах у калюжі. Людський мозок еволюціонував так, щоб швидко розпізнавати обличчя — навіть на відстані або при поганому освітленні.

Можливо, це пояснюється тим, що протягом більшої частини історії людства здатність розпізнати обличчя всього на півсекунди раніше, ніж це зробить інший примат, могла стати вирішальним фактором: помітити загрозу або пропустити її. Зворотним боком такої чутливості системи розпізнавання образів є її схильність бачити обличчя всюди — навіть на зернистому знімку марсіанської скелі, зробленому з орбіти.

Нещодавно вчені провели дослідження, яке надало нові докази того, що Марс складається з двох дуже різних половин. У глибинах південної півкулі Марса температура на 400 градусів Цельсія вища, ніж у північній півкулі, що поглиблює загадку дивного протиріччя між плоским північним регіоном Червоної планети та скелястими південними височинами.